До пізнього четверга зростання глобальних нафтогазових ринків виглядало як неприємне, але не загрозливе явище. Проте після закриття Ормузької протоки ціни на нафту підскочили на 10%, що спочатку здавалося менш значним для того, що вважалося сценарієм жахів для ринку.
Однак у п’ятницю ситуація різко змінилася. Міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі заявив, що всі енергетичні постачальники з Перської затоки можуть зупинити експорт протягом кількох днів, а ціна на нафту може сягнути $150 за барель. Це спровокувало черговий сплеск активності на нафтових ринках, адже нафта зросла в ціні на 27% з початку конфлікту.
Ціни на похідні нафтопереробні продукти, життєво необхідні для забезпечення життя населення та промислових ланцюгів постачання, також підвищуються. Вартість авіаційного пального та сечовини злетіла вгору, що закладає нові підстави для інфляційного тиску.
Наразі ситуація не є енергетичним шоком, але ринки почали враховувати гірші сценарії. Досить невеликого поштовху, щоб нафта перевищила бар’єр у $100 на наступному тижні.
Іран, хоча формально не закриває Ормузьку протоку, фактично вдається до самоізоляції, оскільки страхи за безпеку моряків і зростання страхових витрат змушують їх утриматись від проходження через цю важливу торгівельну артерію.
Як наслідок, зростає хвиля інфляційних тисків, які виходять із зони конфлікту, порушуючи глобальні ринки енергії, пального, продовольства, промислових хімікатів і кредитів.
У понеділок вночі я висловив припущення, що прогнози з Офісу незалежного бюджету Великої Британії можуть виявитися застарілими ще до їх публікації у вівторок. І вартість нафти зросла з $63 до $94 протягом всього лише чотирьох днів.
Вартість газу при постачанні до Великої Британії зросла до £1.35, а на деяких етапах досягала £1.70. Відсоткова ставка за облігаціями на 10-річні державні запозичення зросла до 4.6%. Облігації Великої Британії були піддані більшій волатильності, ніж у інших країнах, через чутливість країни до інфляції енергетичних цін.
Основний став сподіватися, що Банк Англії стане стримувати зниження відсоткових ставок, оскільки інфляція залишається стійкою. Це стає значним питанням у mortgage-ринку, адже банки, які почали подавати сигнали про зниження ставок, зараз змушені переглядати їх.
Тепер вже немає місця для конкуренції на ринку іпотечних кредитів в умовах такої невизначеності. Банк Англії, який свого часу мав бурхливу підтримку для зниження ставок, тепер очікує, щоб дочекатися кращих сигналів.
Очевидно, що ці проблеми можуть зникнути, але нещодавні заяви президента США Дональда Трампа вказують на можливий конфлікт, який може тривати тижнями або місяцями. Ці економічні застереження з Перської затоки можуть бути спробою вплинути на розуміння ситуації.
Це вже не лише зупинка постачання енергії через найважливішу артерію. Від об’єктів нафти в Бахрейні до газопереробок у Катарі, атаки на порт поблизу Дубая та танкери поблизу Кувейту свідчать про свідомість Ірану підвищувати економічну ціну за атаки США та Ізраїлю.
Економічні наслідки не є випадковим побічним продуктом цього конфлікту; вони є невід’ємною частиною війни. Це ускладнює точне прогнозування наслідків, але нова хвиля інфляції з Перської затоки незабаром докотиться до берега інших країн, включаючи Велику Британію.
