Існують моменти, коли життя в Москві здається цілком нормальним. Проте вранці в четвер так не було.
На південному сході міста олійний завод був уражений під час нападу українського дрону – навіть здалеку вигляд був сюрреалістичним.
Щільний дим, що підіймався від підприємства, затеревенів небосхил у темряві. Як величезна чорна пелена, він нависав над московським горизонтом.
Як би вражаюче це не було, такої ж реакції людей поблизу заводу було важко не помітити.
Мінімально звертаючи увагу на величезні хмари диму, рибалка сидів на березі ставка, спостерігаючи за водою, продовжуючи риболовлю.
На ігровому майданчику навпроти діти весело гралися на гойдалках.
Шопери переходили до і з супермаркету, немов це був звичайний четвер.
Тоді я зрозумів, що моє сприйняття нормальності в Москві потребує оновлення.
Досі війна в Україні здавалася багатьом мешканцям російської столиці дуже віддаленою. Багато хто робив вигляд, що її не існує, але це стало важче, коли фронт наближається до міста.
Протягом останніх півтора років москвичі прокидалися з новинами про ліквідацію генералів армії в Москві та про дрони, які цілють в столицю.
В певному сенсі, аномальність вже стала новою нормою.
Атака в четвер була однією з найбільших авіаударів на території Московського регіону з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Окрім збитків на олійному заводі, постраждали також торговельні центри та житлові будівлі. Згідно з губернатором Московської області, внаслідок одного з ударів дрона загинула восьмирічна дівчинка.
«Я не зовсім здивований тим, що сталося,» – каже Слава, який живе в apartment block навпроти олійного заводу. «Але я не очікував такої великої атаки.»
«Я чув вибухи і бачив багато диму. Це таке, що зазвичай бачиш у фільмах. Я бачив це з вікна своєї квартири.»
Але інша місцева мешканка, Надія, у подіях не знаходила нічого нормального.
«Нам знадобилося чотири роки, щоб виграти Другу світову війну, навіть коли в наших солдатів було мало їжі та води,» – сказала вона мені.
«Сьогодні у нас є всі ресурси, які нам потрібні. Але ця війна триває. Я в шоці.»
Як реагують російські влади на людей, як Надія, на громадян, які намагаються зрозуміти, чому так званій «спеціальній військовій операції» Кремля так важко просуватися і як може так статися, що війна прийшла до їхнього міста?
Російські чиновники регулярно звинувачують Захід у продовженні війни в Україні, звинувачуючи європейських лідерів і НАТО у підтримці Києва.
Але в четвер Президент Володимир Путін не сказав нічого про напад дрону. Новини на російських телеканалах мало згадували про це.
Коли російські газети повідомили про цю історію наступного дня, я помітив спільну думку в їхньому висвітленні: узгоджене повідомлення, можливо, для внутрішньої аудиторії.
Це можна підсумувати так: «Якою б поганою не була ситуація для нас, Україні гірше».
«Наші атаки завдають значно більше шкоди Україні, ніж України нам,» – стверджувала ультра-прокремлівська «Комсомольська правда».
«Наші удари, щоб демілітаризувати Україну, значно потужніші та ефективніші, ніж українські атаки,» – писав таблоїд «Московський комсомолець».
Наратив був майже ідентичний у державній газеті «Російська газета»: «Наші удари по оборонним підприємствам, що працюють на українську армію, набагато потужніші за ті, з якими росіяни, на жаль, змушені стикатися.»
«Наші удари по українській інфраструктурі, пов’язаній із військово-промисловим комплексом, набагато ефективніші та дають більше результатів,» – коментував бізнес-день «Коммерсант».
Коли Кремль нарешті відреагував, то у них було таке ж повідомлення.
«Вам слід більше звертати увагу на кадри з різних міст України,» – сказав прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков журналістам.
«Кадри, які показують результати ударів, нанесених нашими збройними силами, вражають. Ці удари триватимуть.»
Немає ознак того, що українські дронові атаки на російські міста змусили Путіна задуматися. З його нещодавніх промов і заяв видно, що кремлівський лідер рішуче налаштований продовжити наступ Росії на Україну, впевнений, що в цій війні на виснаження його країна переможе.
Але є ознаки того, що дальнобійні українські удари, особливо по російських нафтозаводах, збільшують тиск на російську економіку. У деяких районах країни були повідомлення про дефіцит пального та його розподіл, а ціни на пальне зростають.
У тому, що стало новою нормою, Москва очікує більше дронових атак.
«Український напад на Московський регіон 18 червня не буде останнім нападом, або навіть одним з останніх,» – спрогнозував «Московський комсомолець».
«Ми нічого не можемо з цим зробити,» – сказала мені одна жінка минулого четверга, дивлячись на хмари диму.
«Це наш уряд має вирішити, що робити. Все, що ми можемо – це спостерігати.»
