Механік Фабіо Хав’єр Хіменес опинився у правильному місці в правильний час.
Коли його батько переніс сімейну майстерню з ремонту шин до сільського аргентинського містечка Añelo, це було маленьке, сонне місце, розташоване приблизно за 1000 км на південь від Буенос-Айреса.
Тут не було центрального водопостачання або газу, а електрика постійно вимикалася.
Однак у 2014 році ситуація змінилася: у навколишньому регіоні розпочались роботи з фрекінгу для видобутку нафти та газу, і населення містечка почало бурхливо зростати.
«Ми відкрили майстерню для ремонту шин посеред піщаних дюн, далеко від центру містечка», — розповідає пан Хіменес. «Потім містечко виросло й обійшло нас».
Завдяки новим енергетичним багатствам, населення Añelo зросло з 10,788 у 2010 році до 17,893 у 2022 році, що становить більше 60% приросту.
Крім того, щодня до Añelo приїжджають близько 15,000 робітників.
Це призвело до значного збільшення трафіку на дорогах, зокрема, до збільшення кількості бензовозів.
За даними офіційної статистики, торік до містечка за день в’їжджало 24,956 автомобілів, з яких 6,400 були вантажівками. Мастерня пана Хіменеса знаходиться на основній провінційній дорозі та готова прийняти будь-яких потребуючих нових шин.
Añelo розташоване в серці Вака Мертa, геологічної формації площею 30,000 квадратних кілометрів, насиченої нафтою та газом. Її вперше виявили ще в 1931 році, але лише після легалізації фрекінгу в Аргентині у 2014 році родовища стали комерційно доступними.
Фрекінг — це метод видобутку, який розпочався в США на початку 2000-х років: під тиском у землю впорскується вода, пісок та хімічні речовини, що веде до тріщин у породі, дозволяючи видобувати газ та нафту.
Перша фрекінгова операція у Вака Мертa була спільною ініціативою аргентинської державної нафтової компанії Yacimientos Petrolíferos Fiscales (YPF) та американського гіганта Chevron.
Станом на лютий цього року у Вака Мертa було 3,358 свердловин в активному виробництві, з яких 1,632 — нафти, а 1,726 — газу.
Це становить «більше ніж половину нафтового та газового виробництва Аргентини», говорить Ніколас Гадано, головний економіст консалтингової компанії Empiria та колишній чиновник YPF.
Він також додає, що вартість нафтового фрекінгу є нижчою, ніж традиційний видобуток, оскільки останній передбачає видобуток з дуже старих родовищ, де залишкова нафта важко доступна.
Ніколас Гандіні, директор медіа-ресурсу Econojournal, що спеціалізується на енергетиці, з цим погоджується. «Ми не змогли знайти нові традиційні родовища, які були б конкурентоспроможними за ціною, з винятком традиційних газових родовищ у відкритих водах на півдні», — каже він. «Всі інші наземні родовища у 3-4 рази дорожчі за Вака Мертa».
Нафта та газ з Вака Мертa забезпечили Аргентині енергетичну незалежність, перевернувши десятиліття нестачі та необхідності дорогого імпорту. Це також дозволило Аргентині експортувати нафту та газ, що допомогло отримувати іноземну валюту.
«Минулого року енергетичний сектор мав значний зовнішній профіцит у $6 мільярдів», — говорить пан Гадано. «Цього року ми прагнемо до подібного показника, з набагато більшими обсягами, але з меншими цінами через зниження міжнародних цін».
Пан Гандіні додає, що факт, що Аргентина зараз експортує більше енергії, ніж імпортує, «є дуже важливим» для країни, «особливо коли два або три роки тому ми були в дефіциті». Проте він підкреслює, що це не стане «панацеєю», яка вирішить економічні проблеми Аргентини, що довгий час бореться з високою інфляцією, державними витратами та неспроможністю виконувати свої національні боргові зобов’язання.
«Я вважаю, що існує надмірне представлення цінності, яку Вака Мертa може принести для вирішення структурних проблем економіки Аргентини», — каже він.
«Проте, якщо подивитись на те, що Аргентина має сьогодні, щоб генерувати більше доларів, вона не має багатьох секторів, окрім Вака Мертa. Вона має сільське господарство, але сільське господарство також має свої проблеми: країна не змогла розширити свою базу сільськогосподарського виробництва. Поза сільським господарством, видобуток корисних копалин значно відстає».
Інші коментатори стверджують, що видобуток нафти та газу з Вака Мертa стримується через поганий кредитний рейтинг Аргентини, який відлякує міжнародних інвесторів.
Вони також вказують на суворі обмеження на те, скільки песо компанії можуть обмінювати на іноземну валюту. Це тривало вже давно, щоб стримати втечу капіталу з країни і захистити резерви Центрального банку Аргентини.
«Компанії кажуть: ‘У Вака Мертa все добре, але я не зміг вивести жодного долара з Аргентини протягом 15 років, тому ми заробляємо гроші, але змушені реінвестувати їх тут’, — пояснює пан Гадано. — «Це не так працює у світі, так не працюють компанії, особливо великі міжнародні гравці».
Уряд президента Хав’єра Мілей скасував обмеження на валютний обмін для фізичних осіб у квітні. Після перемоги його партії на проміжних виборах минулого місяця очікується, що обмеження для компаній також можуть бути найближчим часом зняті.
Інші критики стверджують, що Вака Мертa натомість гальмується через недостатні нафтопродуктопроводи, погані дороги та відсутність залізничного сполучення.
Густаво Мадеоле — міністр енергетики провінції Невкен, де розташоване містечко Añelo та більша частина Вака Мертa. Він стверджує, що обласний уряд «робить те, що може і повинен робити».
Проте Вака Мертa отримує підтримку завдяки досягнутому політичному консенсусу — всі основні політичні сили підтримують збільшення видобутку. «Усі відповідні політичні сили згодні, що ця індустрія повинна розвиватися», — зазначає пан Гадано.
Цей консенсус став проблемою для тих, хто з початку фрекінгу у Вака Мертa викладає свої екологічні зауваження.
«Ми дійсно програємо у публічній дискусії», — говорить Фернандо Кабрера, директор екологічної активістської групи Observatorio Petrolero Sur. «Є дуже помітна різниця в здатності впливати на громадську думку та медіа; провінційні законодавчі збори в основному підтримують експлуатацію, як і національні палати, тому це дуже нерівна динаміка».
У гаражі пана Хіменеса бізнес іде так добре, що він відкрив другий філіал. «Коли ми прийшли до Añelo, ми були раді обслуговувати два автомобілі на день. Потім обслуговували 10 автомобілів, а тепер — 20 автомобілів на день».
Проте він скептично ставиться до того, що видобуток нафти та газу стане розв’язанням усіх проблем країни. «Так, безумовно, нафта та газ будуть ще багато років, але це не означає, що Аргентина не продовжить зазнавати економічних та політичних злетів і падінь».
