Триваючий конфлікт в Україні часто описується як «перша війна дронів» у світі. Це призвело до величезного зростання виробництва військових дронів, як всередині країни, так і за її межами.
Перед вторгненням Росії в Україну Ксенія Калмус була флористом. Вона співволоділа квітковим магазином у Києві та подорожувала Європою, демонструючи свої флористичні композиції.
Тепер вона виготовляє дрони для використання проти росіян.
«Це було очевидне рішення для мене», — розповідає вона BBC з української столиці. «Я просто хотіла допомогти своїй країні, допомогти людям та війську».
Калмус згадує, що після початку війни в лютому 2022 року вона збирала гроші, щоб купити все, що просили українські солдати — від автомобілів до медикаментів і форм. Але з плином часу запити з фронту змінилися.
«Я зрозуміла, що всі запити стосуються FPV (дронів з першої особи)», — зізнається вона. «Тому я почала збирати гроші саме для цього, а потім вирішила їх виробляти».
Сьогодні вона та її колеги-волонтери виготовляють сотні дронів щомісяця — маленькі квадрокоптери з пластиковими X-подібними рамами та ротором на кожному куті — так звані дрони, які зазвичай використовують для аерозйомки на весіллях. Але, прикріпивши до них малу бомбу, вони стають смертоносною зброєю.
Бойові дрони, дрони доставки, спостережні дрони, підводні дрони — дрони стали ключовою зброєю війни в усьому світі, чи йдеться про маленькі ручні квадрокоптери, чи високотехнологічні військові дрони, які нагадують невеликі безпілотники і можуть подорожувати на великі відстані, завдаючи величезної шкоди при ударі.
До 2022 року в Україні було всього кілька компаній, які виробляли дрони. Зараз їх сотні. У Києві стверджують, що близько трьох чвертей російських втрат на полі бою спричинені не кулями чи звичною артилерією, а дронами.
«Це була перша повномасштабна війна дронів», — говорить Стейсі Петтіджон, директор програми з питань оборони Центру нової американської безпеки в Вашингтоні, автор кількох звітів з війни дронів.
«В Україні є безліч маленьких компаній, де люди виготовляють дрони і збирають їх у своїх квартирах або гаражах і дарують їх військам. Вони стали головною зброєю українців».
Однак не лише українці. Дрони все частіше використовуються в конфліктах на Близькому Сході, у М’янмі та Судані.
«Ви бачите, як європейські держави говорять про будівництво дронових стін і інші країни намагаються придбати дрони, тому що вони забезпечують дешеву форму повітряної сили», — каже Петтіджон.
Найбільші оборонні підрядники світу, такі як Lockheed Martin і Boeing, звертають увагу, як і менші виробники дронів, такі як американська компанія AeroVironment, акції якої зросли більш ніж у чотири рази після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.
У Європі португальська компанія Tekever цього року стала так званою «єдинорогою» — її вартість перевищила $1 млрд (£760 млн) — а німецька компанія Stark розширює свої виробничі потужності у сфері дронів. Вона планує відкрити новий завод у Свіндоні на південному заході Англії наприкінці листопада.
Т tim часом, уряд Великої Британії минулого року оголосив, що витратить £4,5 млрд на нові військові дрони.
«Сектор зростає дуже швидко», — сказав Майк Армстронг, керуючий директор Stark у Великій Британії. «Я думаю, що дрони — це майбутнє війни. Спадкові системи — артилерія, танки — все це має своє місце, але те, що ми спостерігаємо, — це велика інновація, яка не зникне найближчим часом».
Зростання використання дронів для військових цілей стало підґрунтям для створення небезпечної індустрії — промисловості протидронів. На кожен дрон, запущений на полі бою, зазвичай є хтось, хто намагається заглушити його радіосигнал або збити.
Технології протидронів також все частіше шукають західні країни для захисту ключових інфраструктурних об’єктів. 7 листопада бельгійський уряд оголосив, що терміново намагається придбати засоби протиповітряної оборони дронів після того, як спостереження дронів змусило його тимчасово закрити аеропорт Брюсселя.
Олег Ворнік є гендиректором компанії DroneShield, австралійської компанії з протидії дронам.
«Ми виготовляємо апаратуру та програмне забезпечення, яке можна носити в руках, можна встановлювати на автомобіль або навколо краю військової бази для виявлення та безпечного знищення малих дронів», — пояснює він.
З 2022 року акції DroneShield зросли в 15 разів. «Ми є єдиною публічною компанією з протидії дронам у світі, що допомогло нам», — додає Ворнік.
Окрім постачання Україні, Ворнік заявляє, що DroneShield зазнає зростаючого інтересу з країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, які стурбовані використанням Китаєм розвідувальних дронів. DroneShield також постачає технології урядам Колумбії та Мексики, які використовують її для захисту об’єктів від дронів кримінальних угруповань.
Munin Dynamics — значно менший стартап, що працює у тій же галузі протидії дронам. Його засновник — Магнус Фрейер, колишній десантник норвезької армії.
«Ми розробляємо систему, яку може використовувати будь-який солдат, чи то ново мобілізований українець, чи досвідчений солдат НАТО, щоб захистити себе від дронів», — говорить він. «Це маленька система, яку можна зберігати в жилеті, щоб збити дрон, коли він підходить».
Експерти стверджують, що наступний великий розвиток технологій дронів ймовірно буде зумовлений штучним інтелектом (ШІ).
Наразі багато дронів, які використовуються в конфліктах, є маленькими, дешевими пристроями, які потрібно направляти до їхніх цілей оператором — людиною з пультом, яка має бути в зоні дії дрону, що потенційно ставить її під загрозу.
Але Петтіджон стверджує, що це зміниться. «Це буде наступний істотний зсув».
«Зараз насправді розумний штучний інтелект не дуже розповсюджений. Але ви почнете бачити групи дронів, якими керує один оператор, а потім врешті-решт повністю автономні дрони, які можуть співпрацювати».
Тим часом колишня флористка Ксенія Калмус говорить, що буде продовжувати збирати дрони для використання на фронті.
«Я дуже сумую за квітами й за тим попереднім життям», — зізнається вона. «Багато моїх друзів, так само як і я, повністю змінилися — від флористів чи танцюристів до виробників дронів.
«Але це питання існування. Ми просто боремося за свою країну, за своє існування, за свою культуру».
