Інциденти з дронами стають все більш руйнівними для Естонії, Латвії та Литви. У зв’язку з нещодавніми повітряними тривогами виникла необхідність у спробах НАТО, які були оперативно залучені для забезпечення безпеки в регіоні.
Ці три балтійські країни, які є членами НАТО, завжди були відданими прихильниками України та голосно критикували Росію.
Водночас вони потрапили в епіцентр кампанії України зі здійснення дальніх ударів дронів по російських цілях, що знаходяться поблизу Балтійського моря.
Хоча інциденти з дронами фіксуються з 2024 року, останній сплеск їхньої активності викликав нову напругу в регіоні.
Минулого тижня уряд у Ризі розпався через невдалу реакцію на випадки, коли українські дрони, що летіли до Росії, потрапили на територію Латвії.
У вівторок НАТО знищив дрон над Естонією. На наступний день ще один дрон увійшов у повітряний простір Литви, що призвело до закриття аеропорту у Вільнюсі, зупинки руху в місті та відправки жителів столиці в укриття, в тому числі президента та прем’єра.
В четвер Литва і Латвія зафіксували дронів у своїх повітряних просторах, і знову були підняті літаки НАТО.
Київ вибачився за такі вторгнення, звинувативши Росію в перенаправленні дронів через заглушення їхніх навігаційних сигналів.
З іншого боку, Москва звинуватила балтійські країни в тому, що вони дозволяють Україні використовувати їхній повітряний простір для нападів на російські об’єкти – заяву, яку всі три країни, а також Київ, рішуче спростували.
Росія продовжує “поширювати хибні звинувачення, погрози та свідомі провокації”, заявило естонське зовнішньополітичне відомство в четвер.
“Дайте нам бути абсолютно зрозумілими: Естонія не дозволяла використовувати свою територію чи повітряний простір для нападів на Росію. Ці звинувачення є хибними, і Росія це знає”, – заявив міністр.
Схожі заяви зробили уряди інших балтійських країн і були підтримані їхніми європейськими союзниками.
На думку міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево, “абсурдність” російських тверджень була б “смішною”, якби Москва не “підривала безпеку”.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн була категоричною: “Росія та Білорусь несуть пряму відповідальність за дрони, які ставлять під загрозу життя та безпеку людей на нашому Східному фронті.”
Залежність випадків краху дронів у східних регіонах Латвії та Естонії може бути пов’язана з їхнім перетворенням через північну територію Росії для атак на російську енергетичну інфраструктуру, таку як нафтопереробні підприємства, а потім переходом кордону через відхилення від курсу або перенаправлення через системи електронної боротьби.
У двох випадках дрони влучили в порожню нафтосховище в Латвії та в трубу електростанції в Естонії.
Точність свідчить про те, що в деяких випадках причиною аварій могло бути не російське заглушення, яке вибивало GPS дронів, а скоріше помилка штучного інтелекту, що призвела дрони до удару по цілях, що нагадують їхні програмні об’єкти.
Проблеми, пов’язані з появою дронів у литовському повітряному просторі, також викликають запитання. Країна не має спільного кордону з Росією – окрім невеликого ексклаву Калінінград, і всі українські дрони, які досягають її повітряного простору зі сходу, повинні летіти через Білорусь.
Литовське міністерство оборони підтвердило BBC, що Мінськ сповістив Вільнюс про дрони, що наближаються до його повітряного простору у середу, і об’єкт, який викликав тривогу, вважається таким, що наближався з білоруської території.
Непрозорим залишається питання, чому Білорусь має попереджати своїх сусідів про наближаючі дрони, замість того щоб знищити їх самостійно. Вона також звинувачує литовців у тому, що вони дозволили українському дрону пролетіти над її територією у білоруський повітряний простір.
Для трьох балтійських держав нещодавні інциденти з дронами становлять суттєві загрози безпеці, тому їхні президенти випустили спільну заяву в четвер, закликавши своїх союзників по НАТО перетворити їхню нинішню місію з патрулювання повітряного простору над Балтійськими державами на “комплексну місію з повітряної оборони”.
