Виробництво українських крилатих ракет Flamingo: Від таємниці до вирішення стану війни

Наше поїздка проходить в таємничі обставини до секретної локації, де Україна створює одну з останніх своїх зброї – крилату ракету Flamingo.

Угрупування, що нас супроводжує, вимагає вимкнути телефони через високу таємницю, яка оточує виробництво цих ракет. Для України розосередження та приховування виробництва озброєнь є ключовою складовою виживання: два заводи компанії Fire Point, що виробляє ці ракети, уже зазнали атак.

У заводі, який ми відвідуємо, нам вказують не знімати особливості конструкції, такі як колони, вікна та стелі, а також уникати показувати обличчя працівників на конвеєрі, де ведеться монтаж ракет Flamingo.

Підвищення військового потенціалу України

Навіть під вогнем, Україна розгортає свою військову промисловість. Президент Володимир Зеленський стверджує, що країна вже виробляє більше 50% зброї, яку використовує на фронті. Майже весь її запас дальньобійної зброї створено національно.

На початку війни Україна здебільшого спиралася на свої старі радянські запаси. Західна військова підтримка допомогла модернізувати збройні сили, але тепер країна лідирує у розробці безпілотних систем – таких як роботи і дрони.

Тепер вітчизняні крилаті ракети поповнюють арсенал України в дальньобійних ударах.

Історія та технології ракети Flamingo

Ірина Терех, головний технічний директор Fire Point – одного з найбільших виробників дронів та ракет в Україні, згадує, що компанія працює під латинським девізом: «Якщо не ми, то хто?»

33-річна Терех, раніше студентка архітектури, тепер прагне допомогти у боротьбі з російською агресією. Вона стоїть перед величезною ракетою Flamingo, яка, на її слова, має чорний колір (“бо їсть російську нафту”).

Готова продукція нагадує німецьку ракету V1 часів Другої світової війни, з великим реактивним двигуном, розташованим на трубі, довжиною з лондонський автобус.

Стратегія глибоких ударів

Flamingo використовується в бойових місіях, хоча компанія не розголошує конкретні цілі. Ця крилата ракета має дальність до 3000 км – подібно до ракети Tomahawk, яку США не готові були надати Україні.

Генерал Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних Сил України, заявляє, що довгострокові удари України вже коштували російській економіці понад 21,5 млрд доларів цього року.

Офіцер українських Сил спеціальних операцій Руслан наголошує, що стратегія проста: “Скоротити військові можливості противника та його економічний потенціал.” Саме завдяки цій роботі націлений глибокий наступ на російські війська через удари по нафтових заводах, фабриках зброї та складах амуніції глибоко на території ворога.

Самодостатність та виклики для української промисловості

Fire Point, яка до війни навіть не існувала, тепер випускає 200 дронів на день. Дрони FP1 та FP2, розміром з невеликий літак, забезпечують 60% дальніх ударів України. Кожен дрон коштує близько 50000 доларів – в три рази дешевше, ніж російський дрон Shahed.

Хоча Україна все ще потребує зовнішньої допомоги, зокрема в розвідці, націлюванні та фінансуванні, вона намагається стати більш самодостатньою. Ірина Терех зазначає, що протягом війни вони свідомо намагаються постачати якомога більше компонентів з України.

Перспективи на майбутнє

Переконання в необхідності самостійного виробництва зброї постає на фоні змін у політичній підтримці з боку США. Зусилля щодо виробництва власних озброєнь сприймаються як єдиний спосіб забезпечити реальні гарантії безпеки для країни.

Терех сподівається, що інші країни Європи відреагують на приклад України й зрозуміють важливість приготувань до війни, наголошуючи, що якщо б інша країна опинилася на місці України, вона б уже давно була завойована.

Додаткове звітування від Володимира Ложка та Кайли Херрмансен.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *