24 лютого 2022 року російські бомби почали падати на Україну, перетворивши десятки тисяч українських цивільних осіб на солдатів за одну ніч.
Багато хто, хто ніколи раніше не тримав зброю, поспішив взяти участь у бойових діях. За чотири роки, що пройшли з того моменту, війна продовжує тривати, і тисячі нових призовників поповнили ряди армії. Для чоловіків служба є безстроковою і охоплює осіб віком від 25 до 65 років. Жінки можуть служити на контрактній основі.
Змінені в житті та в задачах: Історії українських солдатів та їх новий погляд на світ
Згідно з показаннями дев’яти українських солдатів, що спілкувалися з BBC, війна змінила їхнє сприйняття життя і здобутків.
Не так давно Олена працювала адміністратором нічного клубу в Празі. “Здавалося, що все попереду – і часу предостатньо”, – говорить вона. Але вона усвідомила, що якщо не захистить своє майбутнє, залишиться в минулому.
У грудні 2024 року вона повернулася в Україну, вступила до армії та стала пілотом.
Внутрішня трансформація на війні
Олена зазначає, що “перемінність” є основою її нового життя: “Моє ‘минуле’ життя було наповнене постійною гонитвою: встигнути вчасно, досягти, побудувати, заробити, довести. Тепер все простіше: важливо, щоб мої товариші по зброї були живі після ворожих атак”.
Олег, інший солдат, так само розповідає про свою трансформацію. На момент початку війни він відчував “згубленість і страх”. Заглибившись у процес, він став військовим, кажучи: “Тепер я розумію, що техніка позитивного мислення не рятує тебе від збройних нападів”.
Нові цінності серед жахіть війни
Анастасія, яка спочатку працювала баристою, була вражена безпілотними літаками та в 2025 році приєдналася до армії. Вона говорить про труднощі та необхідність постійно доводити свою спроможність: “Це найскладніше – постійно доводити, що ти рівноправний”.
Роман, який до війни був провідним біомедиком, зараз гребе з дронами та лікарськими навичками, аби допомогти.
Пам’ять про минуле та надія на майбутнє
Багато з них згадують про своє “колишнє” життя з ностальгією. Командир Віктор залишив Польщу, щоб повернутися до України, відзначаючи на журналах тернистий шлях до трансформації. “Переді мною постала зовсім інша людина”, – говорить він.
Сергій, який провів два роки в полоні, розповідає про “потужний перегляд своїх цінностей”, зазначаючи, як війна поставила його перед новими викликами. Історії, які розповідають солдати, переплітаються з переживаннями втрат і дзвінкими спогадами про надію.
Наслідки війни для звичайних людей
Кирило, який втратив все через війну, говорить про свій тяжкий шлях повернення в життя, коли “військовий стан швидко перетворює тебе на ніхто”. Такі реалії війни залишають слід на їхніх душах.
Ця війна стала справжнім переворотом у житті мільйонів українців, і хоча її наслідки болючі, вона також дала стимул знайти нові цінності і сенс існування у складних умовах.
