Відновлення миру між Вірменією та Азербайджаном: шляхи до стабільності

Офіційна угода про мир між Вірменією та Азербайджаном не зможе розв’язати десятиліттями накопичену недовіру. Тривкість миру залежатиме від лікування травм, відновлення ідентичностей, різноманітності наративів та забезпечення того, щоб звичайні громадяни відчули реальні покращення у повсякденному житті.

Процес миру між Вірменією та Азербайджаном дійшов до парадоксального моменту. З одного боку, переговори щодо політичної угоди, щоб встановити міждержавні відносини, просунулися далі, ніж будь-коли за останні тридцять років. В березні 2025 року два уряди узгодили текст “Угоди про встановлення миру та міждержавні відносини”, яка була визнана значним проривом, і в серпні вони попередньо погодили текст у Вашингтоні, на кроці до підписання. Але під цим державним прогресом лежить роздроблений громадянський та суспільний ландшафт.

Поки процес миру між Вірменією та Азербайджаном довго критикувався за елітне керівництво та зверхнє управління, нинішня ітерація ледве підходить навіть до цього в традиційних умовах просування співіснування як державної політики. Суспільства залишаються ізольованими, без жодних положень для співіснування. Мир ведеться як міждержавна угода, яка обходить самі громади, найбільше постраждалі від конфлікту.

Потрібен новий загальний підхід до консолідації миру між Вірменією та Азербайджаном — поза рамками перегляду офіційного договору. Аналіз пропонує чотири стратегічні напрямки: розвиток національної ідентичності в умовах після конфлікту, посилення місцевої власності на мир, створення синергійних мереж миротворців та пропозиції для державних установ, громадянського суспільства і донорів.

Дослідження підтверджує, що процес відновлення миру залежить не тільки від політичних elite, а також вимагає глибокого реформування громадського усвідомлення, уявлень та історій, які визначають ідентичності. Цей аналіз підкреслює, що для досягнення справжнього миру необхідно взаєморозуміння і співробітництво між громадами, а також підтримка ззовні, що не домінує над локальними ініціативами.

Важливість справжнього примирення та врахування травм двох суспільств є ключовими для встановлення постійного світу, який набирає обертів від розуміння, що мир — це не тільки документ або угода, а живий і реальний процес, який впливає на щоденне життя більше 10 мільйонів людей.