Один вислів домінує на Червоній площі: “Перемога”.
Слово “Перемога” виглядає з величезних червоних банерів. Воно миготить на відеоекранах. Поруч люди фотографуються біля арт-інсталяції, яка пише це слово.
На площі, що оточена металевими бар’єрами, солдати репетирують для щорічного параду на День Перемоги, який відзначає перемогу над нацистською Німеччиною.
Національна ідея Росії
Національна ідея Росії, сформульована під керівництвом Володимира Путіна, зосереджена навколо перемоги Радянського Союзу у Другій світовій війні. Дев’яте травня стало найважливішим національним святом Росії.
Проте цього року парад 9 травня скорочується. Вперше за майже два десятиліття на Червоній площі не буде військової техніки: не буде танків, не буде балістичних ракети. Лише солдати.
Сигнал про нинішню ситуацію
Те, як Кремль буде згадувати минуле, багато говорить про сучасність: це ознака того, що війна Росії проти України йде не за планом.
“Наші танки зараз зайняті”, – говорить мені російський депутат Євгеній Попов. “Вони воюють. Нам потрібні вони більше на полі бою, ніж на Червоній площі.”
Обговорюючи війну, я згадую, що в п’ятому році конфлікту Росія не тільки не здобула перемогу, але з під тиском України скорочує парад. “Дехто вважає це принизливим”, – додаю я.
“У нас немає іншого вибору”, – відповідає Попов. “Країни НАТО, Україна та зброя Великої Британії, ваш король та ваш прем’єр-міністр, загрожують нам.”
Війна наближається
У лютому 2022 року повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало вибором президента Путіна. І через чотири роки Кремль обирає продовжувати війну, звинувачуючи Захід у розпалюванні конфлікту.
Але війна наближається до дому. У вівторок дві особи загинули і понад 30 отримали поранення внаслідок дальнього удару української ракети та дронів по російському місту Чебоксари. У минулу ніч дрон проник в повітряні оборони Москви і вразив розкішну висотку за чотири милі (6 км) від Кремля.
Загроза українських дронів над Червоною площею була використана для виправдання скорочення цьогорічного параду. Прес-секретар президента Путіна Дмитро Пєсков говорив про “терористичну загрозу” з боку України.
Громадська реакція
В бічній вулиці біля Червоної площі я оцінюю громадську реакцію. Чи хвилює росіян відсутність танків на цьогорічному параді Дня Перемоги?
“Є питання безпеки”, – визнає Сергій. “Але демонстрація нашої військової техніки показує нашу силу на світовій арені. Можливо, варто щось показати.”
“Я розумію, що було б безглуздо демонструвати техніку, якщо трапиться щось під час параду”, – каже Юлія. “З іншого боку, це означає, що ми чогось боїмося. А це теж не добре.”
“Парад, звичайно, є символом”, – вважає Володимир. “Але якщо обставини не дозволяють провести його в повному обсязі, ми будемо змушені почекати рік.”
Символ програшу
Скорочений парад також є символом: країни, яка не змогла здобути перемогу в Україні після більше чотирьох років війни. У січні конфлікт перевищив важливу позначку: війна Росії проти України тривала довше, ніж боротьба Радянського Союзу з нацистською Німеччиною, яка відома тут як Велика Вітчизняна війна (1941-1945).
Виникаючі наслідки для Путіна
Нещодавні опитування – в тому числі від державних агенцій – свідчать про падіння рейтингу схвалення Путіна в країні. Наприкінці минулого року кремлівський лідер кілька разів з’являвся по телебаченню в військовій формі, випромінюючи впевненість під час обговорення війни в Україні. Цього року ми бачимо набагато менше “Головнокомандувача” Путіна.
З розмов, які я вів з росіянами, стає очевидним, що зростає втома від війни, занепокоєння через витрати на життя та величезне невдоволення з приводу нещодавно введених державних обмежень на інтернет.
Російські влади попередили, що в день Перемоги в Москві будуть обмеження на мобільний інтернет у “інтересах безпеки”. Офіційні особи стверджують, що цифрові відключення, які торкнулися багатьох російських міст у останні місяці, покликані запобігти українським атакам дронів та актам саботажу. Але вони користуються великою непопулярністю в країні.
Влада не виглядає особливо стурбованою. “Це не ваше діло, з усією повагою, що ми робимо з нашим інтернетом”, – говорить мені депутат Євгеній Попов. “Краще бути без інтернету, ніж бути вбитим українською ракетою або дроном.”
Пам’ять про війну
У селі Рубльово поблизу Москви школярі зібралися навколо місцевого меморіалу Другої світової війни. Вони кладуть червоні гвоздики в пам’ять про односельців, які загинули у Великій Вітчизняній війні. Парад на Червоній площі може бути скорочений, але по всій Росії проходять церемонії пам’яті про 27 мільйонів радянських громадян, убитих у війні.
Стоячи біля меморіалу, два чоловіки в масках, у військовій формі з медалями на грудях, розповідають про свою участь у тому, що Кремль досі називає “спеціальною військовою операцією”, війною Росії проти України.
Я розмовляю з одним із бійців. Він порівнює війну в Україні з Великою Вітчизняною війною. Я вказую на ключову різницю: у 1941 році Росію вторглися нацисти; у 2022 році Росія вторглася в Україну.
“Росія – країна переможців”, – заявляє він. “Завжди була і завжди буде такою.”
Проте більше ніж чотири роки війни перемога все ще уникає його країни.
