Усього за три тижні написана нова книга Ніколя Саркозі «Щоденник ув’язненого» дає яскраве уявлення про те, як колишній президент опинився в ізоляційній камері французької в’язниці.
Ми дізнаємося, що ув’язнений номер 320535 мешкав у камері площею 12 квадратних метрів, яка була оснащена ліжком, письмовим столом, холодильником, душем та телевізором. Вікно, втім, ізолювало його від зовнішнього світу, адже view закривала велика пластиковий панель, встановлена ззовні.
«Було досить чисто і світло», пише Саркозі. «Можна було б подумати, що це готель низького класу — якби не посилені двері з оглядовим отвором для наглядачів».
У віці 70 років Саркозі минулого місяця був звільнений з в’язниці Ла Сантé у Парижі після відбуття 20 днів з п’ятирічного терміну за участь у змові щодо фінансування виборчої кампанії. Ця книга має 216 сторінок.
Життя за ґратами: роздуми колишнього президента
Саркозі у своїй книзі розповідає, що йому повідомили про необхідність проводити 23 години на добу в своїй кімнаті, при цьому спілкуватися з будь-ким, окрім працівників в’язниці, було заборонено. Екс-президент вирішив не обирати щоденну прогулянку по двору, який більше нагадував «клітку, ніж місце для прогулянок».
В замість цього він займався фізичними вправами на біговій доріжці в невеличкому спортивному залі, що «стало справжньою оазою в його ситуації».
Пандемії та уроки політики
У книзі є безліч цікавих деталей, зокрема, як у першу ніч його тримали без сну сусіди, які співали пісні з «Королівського лева» та стукали ложкою по гратах своїх камер. Саркозі також висловив вдячність за доброту, делікатність та повагу з боку працівників в’язниці, кожен з яких звертався до нього як до президента.
Екс-президент зазнає глибоких роздумів про долю, справедливість та політику. Він був ув’язнений після того, як суд визнав його винним у кримінальній асоціації за надання можливості підлеглим збирати кошти для виборчої кампанії 20 років тому від колишнього лідера Лівії Муаммара Каддафі.
Після завершення судового процесу суддя, який міг би дозволити Саркозі залишитися на свободі під час апеляції, вирішив відправити його до в’язниці. Через три тижні після ув’язнення він був звільнений завдяки клопотанню своїх адвокатів.
Саркозі та його політичні взаємини
Саркозі категорично заперечує звинувачення проти себе, стверджуючи, що є жертвою політично мотивованої змови в французькій судовій системі. У своїй книзі він неодноразово порівнює себе з Альфредом Дрейфусом – єврейським офіцером, який був засуджений за фальшивими звинуваченнями у шпигунстві.
Саркозі також критикує нинішнього президента Еммануеля Макрона, стверджуючи, що той не мав «сміливості» пояснити особисто причини скасування його звання «Легіонера честі», спираючись на те, що така поведінка свідчить про незапеклу інтенцію.
Однак найбільшу увагу привертає його ставлення до Марін Ле Пен, лідера Національного фронту. Саркозі визнав сміливість її заяв після його засудження та подякував за підтримку.
«Багато виборців [для RN] сьогодні були моїми прихильниками, коли я був політично активним… Ображати лідерів RN — значить ображати їх виборців, тобто людей, які потенційно є нашими виборцями», зазначив він у книзі.
Слова Саркозі, на яких рідко можна натрапити у традиційній французькій правій політиці, набувають особливого значення, оскільки колишній президент все ще має значний вплив на політичну арену країни.
