Надін Фаллон отримала майже £65,000 від трудового трибуналу за несправедливе ставлення та звільнення після того, як повідомила про вживання наркотиків співробітниками в барі, яким вона керувала.
Але через більше ніж рік вона не отримала жодної копійки – попри те, що скористалася урядовою програмою, створеною для боротьби з неплатежами за рішеннями трудових трибуналів.
І вона не одна. З 7,000 осіб, які скористалися цією програмою, три чверті досі не отримали свої виплати, свідчать дані, оприлюднені в рамках розслідування BBC.
Представник уряду заявив, що система була створена попередниками і “кожен працівник повинен отримувати належні йому виплати”.
Надін розповіла BBC, що подання до суду на компанію, в якій вона працювала – Peckham Levels Ltd, стало “напевно, найгіршим досвідом у її житті”.
Обидві сторони повідомили BBC, що робили пропозиції для врегулювання, але справа дійшла до повного слухання, і Надін було присуджено £28,750 за неналежне ставлення, £35,250 за несправедливе звільнення та компенсаційна виплата у розмірі £915.
За кілька тижнів після вердикту, Peckham Levels Ltd пішла в адміністрацію, залишивши Надін без можливості повернути свої кошти.
“Я втратила частину радості,” – каже вона. “Коли вам суддя говорить, що ви зазнали шкоди, а ви все ще не можете отримати ці гроші – це, здавалося б, лише погіршує ситуацію”, – добавляє вона.
Колишній директор Peckham Levels, Престон Бенсон, в даний час є директором 12 бізнесів. У своїй заяві він зазначив, що шкоду, яку викликала справи Надін, “глибоко шкодує”.
Він підкреслив, що не має “юридичної можливості” виплатити компенсацію, коли компанія була в адміністрації.
Система пенальних санкцій та іменування, встановлена урядом Консерваторів у 2016 році, була створена після опитування у 2013 році, яке показало, що понад третина опитуваних не отримала жодної виплати. За цією безкоштовною схемою компанії отримують штраф, якщо вони не платять протягом 28 днів, а з 2018 року уряд може також публічно називати їх онлайн.
Проте з приблизно 7,000 осіб, які скористалися схемою, більше 5,000 не отримали свої платежі чи врегулювання, згідно з даними запиту про доступ до інформації.
Дані вказують на те, що попри видані більше 4,800 штрафів на загальну суму більше £9м, уряд зафіксував тільки 109 як такі, що були сплачені.
Крім того, немає жодного працедавця, який би досі був названий урядом за неплатежі, незважаючи на майже 4,000 запитів.
Ці знахідки є частиною спільного проекту з Бюро розслідувальної журналістики.
Роузі Девіс була присуджено £6,000 в неоплачених зарплатах і за порушення контракту на трудовому трибуналі після втрати роботи в моторних спортивних змаганнях.
Але через 18 місяців вона каже, що “досі чекає ані на одну копійку з цих грошей”.
Позивачі також можуть звернутися за своїми компенсаціями до Верховного суду – але уряд не відстежує, скільки з них мали успіх.
Роузі використала обидві схеми, щоб отримати свою компенсацію від працедавця, Кріса Елівджі, який керує виробничою компанією Motorflix Ltd.
Він найняв Роузі через окрему фірму – Motorflix Media Ltd. Вона була єдиним співробітником.
Містер Елівджі отримав повідомлення про фінансові санкції і також отримав відвідувачів від служб з виконання рішень. Але Роузі каже, що коли містер Елівджі заявив, що Motorflix Media Ltd не має активів, його не стали переслідувати далі.
Компанія все ще зареєстрована, але ще не подала жодних рахунків.
Окрім стресу, викликаного проходженням через трибунал, Роузі каже, що відсутність грошей “перевела це на новий рівень” для її фінансів, і вона повернулася жити до мами.
“Я відчуваю, що повернулася на п’ять років назад,” – каже вона. “Те життя, яке я собі будувала, більше немає.”
Роузі також подала заявку про іменування свого працедавця в онлайн – але не мала успіху.
Тепер вона шкодує, що “взагалі зважувалася” на систему трибуналів.
“Я думала, що система правосуддя втрутиться і впевнить, що я отримала ці гроші,” – говорить вона.
Кріс Елівджі був зв’язаний для коментарів, але не відповів.
Щорічно подається десятки тисяч справ до трудових трибуналів – хоча більшість з них вирішуються, відкликуються або вирішуються ще до слухань.
491,000 позовів залишалися відкритими в березні 2025 року, за даними Міністерства юстиції.
Citizens Advice зазначила, що система трудових трибуналів “повністю зламано”.
“Після того, як пройти через всі ці кола, та ще й отримати рішення трибуналу, яке ніколи не виплачується – це насправді скандально,” – заявила менеджер політики Емер Ши.
Федерація малих бізнесів є серед тих, хто закликає до “перегляду” системи.
Трибунали можуть бути дорогими для бізнесу, як і для працівників, – каже директор політики Тіна Маккензі.
“В даний час черга складає більше року, і якщо уряд введе свої пропоновані реформи, все буде ще гірше,” – говорить вона.
Вона каже, що найбільш поширеною причиною, чому виплата від трудового трибуналу не здійснюється, є те, що компанія стає неплатоспроможною – те, що, за її словами, було особливо проблемним в період після пандемії, відображеній даними.
Люди, які керують обмеженими компаніями, не несуть особистої відповідальності за борги компанії.
Тіна Маккензі з ФСБ говорить, що це “не нормально”, коли деякі люди залишаються без своїх виплат – але стверджує, що вона “не здивована”, коли “500,000 бізнесів закрилися за останні чотири-п’ять років”.
Вона вважає, що може бути ідея створення “централізованого фонду Великої Британії”, який виплачував би тим, хто має компенсацію від трибуналу, коли компанія стала неплатоспроможною.
Представник уряду сказав: “Ми усвідомлюємо, що потрібно покращення, оскільки ми маємо намір зміцнити виконання невиплачених нагород в рамках Плану змін.”
