Новий підхід Росії та Заходу до Сирії: шлях до національного примирення

Сирійський конфлікт, що триває вже майже два роки, забрав понад 60 тисяч життів і призвів до руйнування країни, що дестабілізує цілий Близький Схід. Спільні міжнародні дії необхідні, однак безвихідь у Раді Безпеки ООН поки що заважає цьому. Сподівання США та Європи на те, що Росія просто підтримуватиме їх у спробах витіснити Башара Асада з влади, виявилися хибними. Необхідний новий підхід, щоб зупинити кровопролиття та створити перехідну владу в Дамаску, яка зможе сприяти національному примиренню.

Сирійське повстання, що розпочалося в березні 2011 року, перетворилося на насильницьку громадянську війну з сильними секторальними відтінками. Ця збройна конфліктна ситуація поділила міжнародну спільноту. Позиція російського уряду має велике значення через те, що Росія продовжує залишатися важливим міжнародним гравцем як постійний член Ради Безпеки. Москва пропонує власний світогляд, що все більше розходиться з західним, і не вагається пропонувати альтернативні рішення з ряду міжнародних питань.

Два десятиліття після розпаду Радянського Союзу, Росія все ще має важливу роль у міжнародних справах. Зважаючи на міжнародну вагу Москви, співпраця США і Росії щодо Сирії може прокласти шлях до завершення конфлікту. Проте, позиція Москви також важлива у контексті Китаю, який, хоча й неохоче, іноді виступає на стороні Росії в певних питаннях. Це створює патерни опозиції від Китаю до США та Європи.

Тим не менш, з глобальним домінуванням Заходу, що зменшується, Росія ставить себе у ролі противаги Заходу, яка може вплинути на форму нової міжнародного порядку. Власне, суперечка щодо Сирії відображає різні погляди на світовий порядок, використання сили та відповідальність за її застосування. Ці питання стали причинами труднощів у вирішенні конфліктів на глобальному рівні.

Таким чином, для досягнення успішного управління конфліктом та його вирішення потрібна глобальна та регіональна співпраця, навіть якщо цінності учасників є відмінними. Ефективна співпраця вимагатиме від учасників чіткого розуміння своїх мотивів і цілей, зокрема щодо підходу Росії до Сирії, який розпочався ще зі ситуації в Лівії.