Європейці та араби: спільне майбутнє на основі демократії

Разом європейці та араби можуть побудувати краще майбутнє, засноване на більш широких спільних політичних і соціальних цінностях. Прорив арабського світу стався пізно, але вже тут.

Песимісти з усього світу поспішили оголосити, що арабська весна перетворюється на темну зиму щойно з’явилися перші ознаки проблем в арабських трансформаціях чи зростання ісламістських партій. Але огляд подій свідчить про те, що через півтора року після самоспалення Буазізі в Тунісі, історичний напрямок на Близькому Сході все ще схиляється до більш конституційного та підконтрольного уряду. Незважаючи на численні проблеми, в арабській весні все ще багато весняної енергії. Європа має бути впевнена у цій тенденції та подвоїти свої зусилля та інвестиції для допомоги своїм південним сусідам у переході до демократії.

Вплив арабських революцій на думки населення

Середнє покоління арабів, яке відзначилося про-демократичними революціями, стало свідком цієї боротьби за свободу, гідність, підзвітність та соціальну справедливість. Ці політичні цінності закріпилися в свідомості арабів через драму людських страждань, яка розгорталася в Сіджі-Бузіді, Тахрірі, Бенгазі та інших містах.

Політичний іслам та зміни у владі

Політичний іслам усвідомлює, що повинен бути більш “політичним” і менш “ісламським”, щоб залишитися при владі. Партії, такі як Мусульманське братство, активно демонструють свою демократичність і прагматизм, тоді як салахісти пом’якшили свою риторику, звертаючись до інших груп і вимагаючи конституційних і демократичних реформ.

Транзит до демократії в Північній Африці

Північні африканські країни, які скинули своїх диктаторів, всі на шляху до переходу, і жодна з них не повернулася у темряву. Туніс найбільш просунувся з успішними виборами і створенням коаліційного уряду, а Єгипет готується до виборів президента вперше в його історії.

Виклики на сході та прогрес у суспільствах

На сході країни зіткнулися з більш складними обставинами, але продовжують вимагати доброго управління, соціальної справедливості і не переходять на нігілізм. У Ємені реалізовано частковий перехід, але країна продовжує стикатися з викликами. У Сирії повстання, що вимагало політичних і соціальних реформ, натрапило на жорстоке придушення, але опозиція, включаючи ісламістів та лібералів, наполегливо вимагає демократичного майбутнього.

Арабська весна – шлях до змін

Арабська весна не перетворилась на зиму. Це глибоко вкорінений рух за добре управління, робочі місця та соціальну справедливість. Європейські уряди, які вважають, що арабські суспільства мають невідворотно повернутися до авторитарних форм правління, помиляються. Арабська весна є початком трансформаційного історичного процесу, якого Європа може і повинна підтримати.

Разом європейці та араби можуть побудувати краще майбутнє, спираючись на спільні політичні та соціальні цінності.