Європа має інвестувати в Близький Схід: чому важливо підтримувати такі країни, як Йорданія, Марокко та Туніс

Європі необхідно активніше інвестувати в країни, такі як Йорданія, Марокко та Туніс, щоб сприяти формуванню регіональних гравців, які відкриті для реформ і стійкі до криз.

Програма Європи у Вашингтоні досліджує політичні та безпекові події в Європі, трансатлантичні відносини та глобальну роль Європи. Працюючи у співпраці з Carnegie Europe у Брюсселі, програма об’єднує політиків і експертів США та Європи для обговорення стратегічних проблем, що стоять перед континентом.

Зосередження на південному фланзі Європи

Увага Європи до свого південного флангу поглинута каскадними катастрофами. У відповідь на війну в Іраку, Лівії та Сирії, криза мігрантів і поширення тероризму, основна мета Європи – стабільність, що зазвичай означає, що поганим речам не слід ставати ще гіршими. Але як щодо тих місць, які отримують менше уваги завдяки своїй стабільності? Чи має Європа позитивну мету для свого південного флангу?

Стратегії на південь від Європи

Глобальна стратегія ЄС, яка була представлена високим представником зовнішньої політики ЄС Федерікою Могеріні у червні 2016 року, не пропонує багато, окрім прагнення будувати “стійкість”, визначену як “можливість держав і суспільств реформуватися, тим самим витримуючи та відновлюючись після внутрішніх і зовнішніх криз”. Проте, мало що з цього видно в нинішніх політиках Європи, які в основному прагнуть стримання безпеки від криз Близького Сходу.

Інвестиції у стійкі анкери

Європа потребує набагато сміливіших підходів до того, що може зробити для запобігання насильств. Інвестиції у надійних партнерів, таких як Туніс, Марокко та Йорданія, можуть відкрити нові горизонти для співпраці. З часом ці країни можуть стати стійкими партнерами для Європи у відносинах з арабським світом та Африкою.

Проблеми та можливості

Попри те, що жодна з цих країн не зможе завершити війну в Сирії чи перемогти самопроголошену Ісламську Державу, партнери Європи, такі як Туніс, демонструють потенціал до політичних реформ і стабільності. Історія Тунісу, його прагнення до суттєвих змін, можуть стати джерелом натхнення для інших країн.

З іншого боку, переваги для Європи від інвестицій у ці країни включають зменшення негативного впливу з півдня та можливість зростання конструктивних регіональних відносин.

Висновок: час діяти

Європі необхідно усвідомлено інвестувати у вказані країни, допомагаючи їм стати більш стійкими до внутрішніх і зовнішніх криз. Тільки через підтримку реформ і концентрацію ресурсів на стабільність можна досягти сталого розвитку в південному сусідстві ЄС.