Французького громадянина визнано винним у шпигунстві за військовими об’єктами Азербайджану та засуджено до 10 років ув’язнення у в’язниці суворого режиму, повідомляють державні ЗМІ.
Мартін Райан був звинувачений у грудні 2023 року в шпигунстві на користь Парижа та зборі секретної інформації про військову співпрацю Баку з Туреччиною та Пакистаном.
Окрім того, його обвинувачували у допомозі в рекрутуванні франкомовних азербайджанців для співпраці з французькою розвідкою.
Франція та сам Райан неодноразово заперечували звинувачення у шпигунстві.
Райан проходив судовий процес разом з азербайджанським громадянином Азадом Мамедлі, якого засудили на 12 років за зраду.
Франція раніше описала затримання Райана як “упереджене” і вимагала його негайного звільнення.
Під час судового процесу прокурори стверджували, що він співпрацював з працівниками французьких служб безпеки, які нібито діяли з французького посольства в Баку.
Прокурори зазначили, що Райан збирав інформацію про зв’язки Азербайджану з Туреччиною, Іраном та Пакистаном, а також про компанії, пов’язані з Росією та Китаєм.
Крім того, його звинувачували у рекрутуванні Мамедлі та організації його зустрічі з агентами французької розвідки, які нібито залучили його до рекрутування азербайджанців та росіян в університеті Москви, де він навчався.
У своїй фінальній заяві до суду Райан заперечив звинувачення у шпигунстві та стверджував, що діяв ненавмисно.
«Я вважаю себе винним лише в тому, що не повинен був встановлювати контакти з деякими співробітниками посольства, або що я повинен був поділитися інформацією про них з відповідними органами», – заявив Райан у суді.
«Я не шпигун. Я не є шпигуном, і під час судового процесу я намагався це довести», – додав він.
Франція стверджує, що Райан потрапив у вогонь дипломатичних напруженостей між країнами.
Відносини між Францією та Азербайджаном погіршилися в останні роки на фоні нібито підтримки Францією суперника Азербайджану – Вірменії.
У листопаді 2024 року президент Азербайджану Ільхам Алієв звинуватив Францію в нібито “злочинах” проти закордонних територій, таких як Нова Каледонія, після того як у колонії спалахнули безлади, внаслідок яких загинули чотирнадцять людей.
«Злочини Франції на її так званих закордонних територіях не будуть повні без згадки про останні порушення прав людини», – сказав Алієв під час виступу на конференції COP29 в Баку.
«Режим президента [Еммануеля] Макрона вбив 13 людей та поранив 169… під час законних протестів народу Канак у Новій Каледонії», – зазначив він.
У відповідь міністр екології Франції Агнес Панніе-Рунаше скасувала свою участь у конференції 2024 року.
Однак у жовтні Алієв заявив, що «минулі непорозуміння між двома країнами» були вирішені після його зустрічі з Макроном у Копенгагені.
