Французький парламент ратифікував поправку, що вводить поняття згоди до юридичного визначення сексуального насильства та зґвалтування.
Раніше зґвалтування або сексуальне насильство у Франції визначалося як “будь-яка форма сексуального проникнення, вчиненого з використанням насильства, примусу, загрози чи несподіванки”.
Тепер закон буде стверджувати, що всі сексуальні акти, вчинені без згоди іншої особи, є зґвалтуванням.
Ця зміна є результатом міжпартійної дискусії, що тривала кілька років, і набула нової актуальності після процесу у справі Ґісель Пеліко, де 50 чоловіків були визнані винними у сексуальному насильстві чи зґвалтуванні жінки, яку було надмірно оброблено наркотиками її чоловіком Домініком.
Виходи багатьох обвинувачених базувалися на тому, що вони не могли бути винні у зґвалтуванні, оскільки не знали, що пані Пеліко не могла дати згоду.
Деякі адвокати в справі Пеліко стверджували, що не може бути злочину без наміру його скоєння.
Нова поправка ускладнить цей аргумент, адже стверджує, що згода повинна бути “вільною та усвідомленою, конкретною, попередньою та відкликаною”.
Згода тепер буде оцінюватися з огляду на обставини, а новий закон зазначає, що її не можна встановити на основі “мовчання чи відсутності реакції”.
«Згода відсутня, якщо сексуальний акт здійснено через насильство, примус, загрозу чи несподіванку, незалежно від їх природи», – йдеться у тексті закону.
Двоє депутатів, які розробили цю поправку – Марі-Шарлотта Гарін з екологічної партії та центристка Веронік Ріоттон – заявили про “історичну перемогу” та відзначили “значний крок вперед у боротьбі з сексуальним насильством”.
Деякі критики поправки стверджували, що це призведе до того, що сексуальні стосунки перетворяться на “контракти”. Інші були стурбовані тим, що зміни можуть змусити жертв зґвалтувань довести, що вони не давали згоди.
Але найвищий адміністративний суд Франції, Державна рада, заявила у березні, що підтримує поправку, стверджуючи, що вона “чітко висловлює… що сексуальні напади порушують основний принцип особистої та сексуальної свободи кожного”.
Початкова версія була прийнята Національними зборами в квітні. Її прогрес був затриманий через політичну кризу у Франції, але в середу Сенат остаточно ухвалив законопроект, отримавши 327 голосів “за” та 15 утримань. Після цього документ повернувся до парламенту, де отримав остаточне схвалення.
Минулого року сенаторка від “Зелених” Мелані Вогель стверджувала, що тоді як суспільство “вже прийняло той факт, що різниця між сексом і зґвалтуванням – це згода”, кримінальне право не вийшло на той же рівень.
«Це історичний крок уперед, слідуючи за кількома іншими європейськими країнами», – зазначила Лола Шульман, представниця Amnesty International France, у заяві AFP в середу.
Швеція, Німеччина та Іспанія є прикладами європейських країн, які вже мають закони, засновані на згоді щодо зґвалтування.
