Революційний аналіз ДНК крові Адольфа Гітлера виявив деякі надзвичайні факти про його родові корені та можливі проблеми зі здоров’ям.
Тщатки наукові дослідження команди міжнародних експертів змогли спростувати чутки про єврейське походження Гітлера (мабуть, у нього не було таких коренів) та виявити генетичне захворювання, яке впливає на розвиток статевих органів — все це з старого шматка тканини, забрудненої кров’ю.
Хоча привабливі заголовки зосереджувалися на можливості того, що нацистський диктатор мав мікропеніс і лише один яєчко, більш серйозними є результати, які свідчать про те, що його ДНК показувало “дуже високі” результати — на рівні 1% — щодо схильності до аутизму, шизофренії та біполярного розладу.
Висновки дослідження та їх етичні аспекти
Чи означає це, що він мав ці неврологічні умови? Абсолютно ні, стверджують експерти — це не діагноз.
Проте, все ж виникають питання про стигматизацію та етичність дослідження, що ставить під сумнів — чи слід було його проводити взагалі?
“Я довго думала над цим,” — зазначає професорка Тюрі Кінг у перші хвилини документального фільму каналу Channel 4 “ДНК Гітлера: Шаблон диктатора”.
Генетична експертка говорить, що коли до неї вперше звернулися з пропозицією взяти участь у проекті кілька років тому, вона була свідома потенційних наслідків дослідження ДНК такої особи, як Адольф Гітлер — “мене не цікавить сенсаційність”.
Зразок тканини з бункера Гітлера
Старий шматок тканини, якому тепер 80 років, був вирізаний з дивана в підземному бункері Гітлера, де він наклав на себе руки, коли союзні сили захопили Берлін в кінці Другої світової війни.
Під час огляду бункера полковник Розуелл П. Розенгрен з армії США побачив можливість отримати унікальний військовий трофей і забрав тканину з собою. Тепер вона оформлена та виставлена в Gettysburg Museum of History у США.
Науково обґрунтовані результати
Вчені впевнені, що це дійсно кров Гітлера, оскільки їм вдалося точно зіставити Y-хромосому з ДНК зразка чоловічого родича, взятого десять років тому.
Результати, які наразі підлягають рецензуванню, дійсно вражаючі.
Це перший випадок, коли ДНК Гітлера була ідентифікована, і протягом чотирьох років вчені змогли послідовно відтворити її, щоб вивчити генетичний склад одного з найжахливіших тиранів у світі.
Експерти зазначають, що Гітлер не мав єврейського походження — чутка, що циркулювала з 1920-х років.
Генетичні аномалії та їх значення
Ще одне ключове відкриття полягає в тому, що у Гітлера був синдром Кальманна, генетичне захворювання, яке, зокрема, може впливати на статеве дозрівання та розвиток статевих органів.
Цей синдром також може впливати на лібідо, що особливо цікаво, зазначає історик і викладач з університету Потсдама доктор Олекс Кай, який з’являється в документальному фільмі.
Спірні результати та суспільна реакція
Більш складними та спірними є результати, що вказують на можливу наявність у Гітлера одного чи кількох нейроразнообразних або психічних розладів.
Протягом документального фільму експерти підкреслюють, що аналіз ДНК не є діагнозом, а є індикатором схильності — це не означає, що Гітлер мав будь-які з цих станів.
На жаль, деякі генетичні вчені висловлюють занепокоєння, що висновки є надто спрощеними.
З огляду на геном Гітлера та використовуючи полігенні бали, вони виявили, що Гітлер мав високу схильність до аутизму, СДВГ, шизофренії та біполярного розладу.
Суспільна етика і краще розуміння минулого
Доктор Вуксич, асистент професора міжнародної історії в університеті Утрехта, вважає, що це дуже сумнівний спосіб намагатися пояснити, що спонукало дії Гітлера. Незважаючи на інтерес до цих тем, “відповіді, які ми шукаємо, не можна знайти через тест ДНК”.
Завершуючи, документальні результати повинні використовуватися “надзвичайно обережно і серйозно”, але науковці сподіваються, що вони можуть бути корисними.
Важливо, щоб як медіа, так і суспільство загалом точно інтерпретували результати, уникали стигматизації та надали докладну інформацію щодо того, що відомо, а що ні.
