Глобальний розвиток: нові виклики та можливості в умовах змін

Глобальний розвиток потребує уяви, щоб оновити цілі, структури та системи застарілих інститутів, адаптуючи їх до сучасного світу. Програма Світового порядку та інститутів Carnegie визначає перспективні нові багатосторонні ініціативи та рамки, щоб реалізувати більш мирний, процвітаючий, справедливий і сталий світ. Це завдання стало ще більш актуальним і складним.

Геополітична конкуренція, популістський націоналізм, економічна нерівність, технологічні інновації та екологічна криза ставлять під загрозу міжнародний порядок, заснований на правилах, ускладнюючи колективні відповіді на спільні загрози. Наша мета – розробити глобальні рішення для глобальних проблем.

З початку цього століття кількість людей, що живуть в крайній бідності, зменшилась з більш ніж одного з чотирьох до менш ніж одного з десяти. Однак у 2020-х роках країни, що розвиваються, зіткнулися з рядом викликів. Пандемія COVID-19, вторгнення Росії в Україну, інфляція, боргові проблеми та триваючі конфлікти порушили поширення добробуту та поліпшення стану здоров’я.

У 2025 році ситуація ускладнилася. Закриття Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) привернуло увагу світової спільноти до серйозності скорочень. Це стало найбільш явним знаком загального занепаду глобальної підтримки інститутів і фінансування міжнародної системи розвитку.

Ці фінансові порушення, разом із відступом США з ООН та численними тарифними політиками, що підірвали багатосторонню торгівлю, викликали питання про те, які частини існуючої системи допомоги і розвитку мають бути пріоритетами, які варто замінити та чи слід розробити нові моделі.

У той час як деякі вважають це переломним моментом, що вказує на неефективну і застарілу систему, інші сприймають цю ситуацію як простий ресурсний виклик, закликаючи нових донорів зайняти місце традиційних.

В умовах нового етапу геополітичної фрагментації та технологічного прискорення, бар’єром для глобального розвитку є не лише брак ресурсів, але й брак уяви для оновлення цілей, структур і систем застарілих інститутів, щоб адаптувати їх до сучасного світу.

На початку XXI століття спостерігалося значне людське прогрес, зумовлений сприятливим політичним середовищем, що підтримувало міжнародну співпрацю, торгівлю та розвиток. За даними ООН, загибель від СНІДу зменшилася на 70 відсотків з 2004 року, а діти, які народжуються в країнах, підтримуваних Глобальним альянсом з іммунізації, на 70 відсотків менше ризикують померти від хвороб, що підлягають вакцинації.

Проте поточні дискусії навколо “кінця допомоги” перебільшені та ризикують закрити перед нами більш важливу розмову. Цей переломний момент пропонує можливість реагувати на сучасні виклики розвитку й оновлення міжнародної системи для майбутнього.

Зокрема, важливо повернутися до принципів, які лежать в основі мети розвитку, а потім оцінити, що можливо досягти, зважаючи на важкі політичні обставини.

На фінансовому рівні багато з цих зусиль можуть досягти успіху через тестування нових фінансових інструментів, які зможуть ефективно забезпечити підтримку тим, хто її найбільше потребує. Однак для цього потрібно, щоб серед міжнародних партнерів існувала політична воля, активна підтримка ефективного управління та зосередження на результатах.

У майбутньому ми повинні чітко уявляти собі, як ми хочемо досягти прогресу, і будувати співпрацю зі стратегічними партнерами для того, щоб забезпечити нові можливості для розвитку.