Військові сили та економічні реформи в арабських країнах

Повноважні військові сили, що працюють у бізнесі, мають труднощі з впровадженням складних і болючих економічних реформ, необхідних для стимулювання зростання. Нещодавнє зростання військової економіки Єгипту піднімає важливі питання політичної економії: чому деякі збройні сили беруть на себе пряме управління, а інші займаються бізнесом?

Військові офіцери в Єгипті (2013), Алжирі (2019) та Судані (2019) повалили цивільну еліту, намагаючись захистити свої інтереси від демократичних рухів, які загрожували зменшенням їхнього впливу. Ці нові військові режими розширили свій бізнес, поступаючи позаду цивільних, яких вони скинули. Проте, такі бізнес-орієнтовані військові режими мають серйозні труднощі з реалізацією необхідних реформ для економічного зростання.

Різноманіття ролі військових сил у регіоні

Ситуація у країнах Близького Сходу та Північної Африки свідчить про зростаючу різноманітність ролі військових у управлінні. У деяких країнах, таких як Єгипет, збройні сили взяли на себе пряму владу після перевороту, на відміну від інших, таких як Марокко, яке залишилось відносно стабільним, або Тунісу, що зазнав змін режиму у 2011 році.

Теоретичні підходи до оцінки ситуації

Логіка теорії ігор пояснює це різноманіття. У порівнянні з військовими диктатурами, цивільні правителі можуть більшими способами розширити економіку, співпрацюючи з цивільним сектором. Це пояснює, чому у багатьох країнах, зокрема в Туреччині, військові рідко керують економікою.

Уряди, що прагнуть оптимізації, намагаються або зберегти військові сили слабкими, або ж, за необхідності, підтримують їх так, щоб уникнути бунту.

Економічна ситуація та військові витрати

Економічні кризи, такі як падіння цін на нафту з 2014 року, змусили цивільних еліт бути обережними в скороченні фінансування військових. У Алжирі та Судані високі військові витрати в періоди економічного зростання залишились без змін після падіння доходів від нафти. Тим часом, в Єгипті військовий бюджет залишався невеликим у порівнянні з великими економічними витратами держави.

Інтереси військових у бізнесі

Деякі збройні сили активно займаються бізнесом, аби зменшити фінансовий тягар на зменшувані бюджети. Військові можуть діяти в секторах, де мають переваги перед приватними конкурентами. Це особливо помітно в Єгипті, де економічні критерії призвели до розширення військових бізнес-інтересів.

Висновки та перспективи реформ

У ситуації, коли військові правлять, їхні можливості реалізувати складні економічні реформи можуть бути обмеженими. Необхідність легітимізації через демократичні механізми стає критично важливою. Лише уряди, які мають підтримку через вибори, можуть бути достатньо сильними для запровадження змін у пост-ренти періоді, що настає.