Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила, що нова система протиповітряної оборони має стати “повністю функціональною до кінця 2027 року”. Це є частиною плану щодо зміцнення оборони проти Росії та підготовки до можливого конфлікту до 2030 року.
Війна з дронами стає новою реальністю
“Дрони вже переосмислюють ведення війни. Мати захист від дронів більше не є опційним для жодного з нас,” – сказала Каллас, відзначаючи триваючу війну Росії в Україні та побоювання, що Москва може здійснити напад на ЄС.
Європейська комісія також пропонує зміцнити східні кордони ЄС і створити повітряні та космічні “щитки”.
Зростаючі побоювання щодо російської агресії
Кілька країн ЄС стикаються з російськими вторгненнями у своє повітряний простір, а президент США Дональд Трамп закликав блок робити більше для власного захисту.
Цей план оборони ЄС з’явився посеред зростаючих європейських побоювань, що Росія продовжить свою агресію на захід після закінчення війни в Україні, а також через невизначеність щодо довгострокової прихильності Трампа до європейської безпеки.
Загроза залишається
“Небезпека не зникне навіть після закінчення війни в Україні. Очевидно, нам потрібно посилити нашу оборону проти Росії,” – зазначила Каллас під час прес-конференції в Брюсселі.
Хоча наразі не виглядає, що війна закінчиться найближчим часом, Трамп повідомив, що веде “тривалу” телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним, перед зустріччю з українським президентом Володимиром Зеленським у п’ятницю.
Плани щодо створення безпечного простору
Трамп зазначив, що якщо Путін не почне переговори, США можуть передати Україні крилаті ракети “Томагавк” — крок, який Кремль вже назвав “ескаляцією”.
Словом поруч з Каллас, європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс підкреслив, що “наш план показує всі основні етапи досягнення готовності до оборони до 2030 року, щоб ми могли стримувати російську агресію, запобігти війні та зберегти мир”.
Критика з боку Москви
Путін неодноразово заперечував, що Москва має агресивні плани щодо ЄС. У червні він заявив, що “міф про те, що Росія планує напасти на Європу, країни НАТО — це неймовірна брехня… нісенітниця”.
Виконавча комісія ЄС наголосила, що 27 країн-членів мають бути готові до 2030 року “реагувати на будь-яку кризу, включаючи конфлікти високої інтенсивності”.
Співпраця з НАТО
Країни ЄС, які також є членами НАТО, підкреслили, що спільно працюють над захистом членів альянсу на східному фланзі від повітряних загроз.
ЄС підкреслив, що його “флагманські” проекти будуть розроблені у “тесній координації” з НАТО і не дублюватимуть роботу західного оборонного альянсу.
Подальші кроки
За попередніми даними, конкретні витрати на реалізацію “дорожньої карти” не були надані, але Кубілюс запевнив, що “ми не йдемо тут про сотні мільярдів”.
Дорожня карта з оборони ще має бути затверджена країнами-членами на саміті лідерів наступного тижня.
Водночас ряд країн ЄС вже підтримали плани щодо створення багатошарового “дронового щита” для швидкого виявлення, відстеження і знищення російських дронів.
Ескалація напруженості
Протягом останніх тижнів напруженість між ЄС та Росією зросла після того, як Польща та Румунія — обидві країни НАТО — повідомили про порушення свого повітряного простору російськими дронами.
Естонія — ще одна країна НАТО — у вересні звернулася до партнерів по альянсу з терміновими консультаціями, зазначивши, що російські військові літаки порушили її повітряний простір і залишалися там протягом 12 хвилин.
Росія, яка розпочала свою широкомасштабну інвазію в Україну у лютому 2022 року, заявила, що її літаки “знаходились на плановому польоті… строго відповідно до міжнародних норм повітряного простору і не порушували кордони інших держав”.
Кілька європейських політиків і військових експертів висловили думку, що мета Росії полягає в тестуванні можливостей НАТО та спробах посіяти розбрат усередині альянсу.
Низка країн НАТО відреагувала на повідомлені російські вторгнення, відправивши війська, артилерію та системи протиповітряної оборони на захист східного флангу альянсу.
