Неочікуваний розрив електрокабелю Estlink-2, що з’єднує Фінляндію та Естонію, викликав серйозні занепокоєння щодо можливого саботажу важливої інфраструктури Європи. Інцидент, що стався на Різдво, згідно з попередніми даними, пов’язаний із судном Eagle S, зареєстрованим під прапором Островів Кука.
Західні чиновники вважають Eagle S частиною російського “тіньового флоту”, створеного для обходу санкцій. За їхніми свідченнями, судно могло пошкодити кабель, закинувши його якорем на глибину до 62 миль. Фінська поліція вже конфіскувала судно, але станом на сьогодні залишається незрозумілим, чи була це випадковість, чи навмисна дія.
Хоча пошкодження кабелю викликало незначні збої в системі, сам факт інциденту підкреслив проблеми безпеки підводної інфраструктури, особливо в контексті російсько-української війни.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас зазначила, що такі атаки є частиною широкомасштабної кампанії, підкресливши: “Спроби диверсій у Балтійському морі — це не випадкові події. Вони частина схеми, спрямованої на підрив нашої енергетичної та цифрової інфраструктури”.
Масштабна загроза для Європи
Цей інцидент не є першим у своєму роді. У 2023 році Китай також звинувачували у пошкодженні кабелів у європейських водах. Зокрема, авіаносець Yi Peng 3 підозрюють у прицільних перерізах підводних кабелів, а у листопаді судно з Гонконгу пошкодило важливий газопровід між Естонією та Фінляндією.
Експерти з Австралійського інституту стратегічної політики, Якуб Джанда та Джеймс Корера, звернули увагу на те, що ці інциденти свідчать про зростаючу синхронність у співпраці Росії та Китаю, закликавши до потрібності політичної волі та єдності для підкреслення неприпустимості таких дій.
У серпневому звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) йдеться про те, що підводні кабелі є ареною глобального суперництва, і що Росія, як континентальна держава з наземним доступом до Інтернету, вважає цю інфраструктуру інструментом тиску на Захід.
Заходи для захисту
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про плани посилити військову присутність у Балтійському морі для забезпечення захисту підводної інфраструктури. Європейські уряди закликають до інвестицій у нові технології, які могли б захистити підводні кабелі та забезпечити безпечні ланцюги постачань.
Необхідно зазначити, що міжнародні угоди, зокрема стаття 113 Конвенції ООН з морського права, передбачають покарання за пошкодження підводних кабелів, проте їх реалізація часто стикається з труднощами, особливо в міжнародних водах.
Глобальна важливість
На сьогодні у світі налічується понад 600 підводних кабелів, що забезпечують більшу частину передавання даних між континентами. За дослідженнями Фонду Карнегі, ці кабелі є вразливими до фізичних атак, зломів та шпигунства.
Підводна кабельна інфраструктура переважно контролюється компаніями з США, Франції та Японії, але Китай активно намагається наростити свою присутність на цьому ринку через компанію HMN Technologies.
