Ситуація на Близькому Сході є надзвичайно небезпечною. Конфлікти в Газі та Лівані можуть легко перерости в ширший регіональний конфлікт, що призведе до серйозних наслідків для всіх країн, залучених у цю кризу. Деякі представники США та Ізраїлю закликають до свідомого розширення конфлікту на Сирію та Іран, сподіваючись вирішити всі суперечливі питання регіону одночасно.
Однак, це всього лише ілюзія. Будь-яка стратегія для вирішення нинішньої кризи повинна враховувати реалії Близького Сходу, а не намагатися їх обійти, нав’язуючи грандіозну нову візію, яка, скоріш за все, потерпить невдачу, як це сталося в Іраку.
Оцінка поточної ситуації
Коментарі членів програми Близького Сходу фонду Карнегі підкреслюють реалії, які адміністрація не повинна ігнорувати. Вони відображають різні, іноді суперечливі погляди авторів, але спільна думка зрозуміла: кризу неможливо вирішити за допомогою єдиної грандіозної стратегії, яка збільшила б конфлікт до Сирії або навіть Ірану, змінюючи обличчя Близького Сходу назавжди.
Складність регіональних відносин
Суть проблеми полягає в ускладненій задачі переговорів про співіснування у невеликій, перенаселеній і бідній на ресурси частині світу, де мешкають групи людей з сильними ідентичностями, різними культурами, суперечливими інтересами та, здавалося б, несумісними цілями. Жодна грандіозна стратегія не здатна змінити цю найфундаментальнішу реальність Близького Сходу.
Аналітика програми
- Марина Оттава—Сирія
- Натан Дж. Браун—ХАМАС
- Юлія Чуаркар—Хезболла
- Мішель Дунн—Вихід за межі обмежень політики США
- Амр Хамзава—Розуміння регіональних реакцій: Саудівська Аравія, Єгипет та Йорданія
- Джордж Перкович—Іран
- Пол Салем—Складнощі ліванського уряду
Програма «Демократія, конфлікт та управління» є провідним джерелом незалежних політичних досліджень, що аналізують міжнародні зусилля щодо зменшення демократичного відкотування, пом’якшення конфліктів і насильства, подолання політичної поляризації, сприяння гендерній рівності та просування про-демократичних технологій.
Сполучені Штати застосували різні рівні дипломатії, закордонного фінансування та торгівлі для нових енергетичних технологій, але виникає потреба у прагматичній, цілісній стратегії. Можливості можуть виникнути, адже нова адміністрація має шанс посередничати у завершенні п’ятдесяти років насильства та напруженості.
