Окупанти постійно обстрілюють Гуляйполе.
Без води, світла і тепла вже третій рік живуть мешканці прифронтового Гуляйполя. Рятують генератори, сонячні панелі і привозна вода. Попри щоденні обстріли у місті навіть працюють комунальники.
У підвалі пані Любов з донькою ночує вже три роки. І з міста не виїздить.
“Я з початку війни годую котів, їх було тут багато, багато осколками побило, багато повмирало. Ми з дочкою їх лікуємо, а тепер я не можу їх кинути. Ви не уявляєте, як ранком йдеш годувати, а вони тебе зустрічають”, – каже Любов Штейнікова.
Наталії трохи за сорок. Син воює, а вона виживає у прифронтовому місті з мамою і сорока котами.
Жителі Гуляйполя живуть без газу води і світла вже третій рік. Людям роздали генератори і панелі. Підвозять воду.
“Ми довомовились з Червоним хрестом про 25 тисяч на господарство. І люди за ці кошти можуть поїхати купити паливо тверде, дрова, вугілля, кому що потрібно”, – каже голова Гуляйпійської міської адміністрації Сергій Ярмак.
Попри близькість міста до фронту, у Гуляйполі працює міська влада і комунальники. І як би це дивно не виглядало, під відлуння вибухів десь на околицях, вони прибирають вулиці. Валентина Сорока підмітає і прислухається до звуків у повітрі. А ще до Гуляйполя часто залітають дрони.
Колись з великої громади нині у селах та місті лишається близько 2 тисяч людей. Окупанти б’ють без системно. Так, у будинок культури прилітало три ракети. Окраса міста з бібліотекою, спортивним залом і кінотеатром перетворилась на руїни. Не уцілів і музей.
На дворі музею лишилась копія тачанки Махна так вона і стоїть з розвернутим кулеметом у бік окупантів.
