Супутник NASA Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) зробив неймовірні знімки піщаних дюн у північній півкулі Марса, покритих інеєм вуглекислого газу. Фото, зроблене у вересні 2022 року, стало доступним для публіки лише у грудні 2024-го року. Ці дюни, які отримали назву “заморожені квасолини”, залишаються стабільними протягом зими завдяки шарові інею, що перешкоджає впливу вітру та перешкоджає переміщенню піску.
Загалом, дюни на Марсі та Землі зазнають змін під впливом вітрових потоків, але завдяки вуглекислотному дощу ці дюни не мігрують. Це відкриття може дати вченим важливу інформацію про можливість існування води на Марсі в минулому, що, в свою чергу, підвищує шанси на відкриття слідів життя.
Чи була вода на Марсі?
Дослідження заморожених дюн допомагає вченим визначити, чи могла рідка вода існувати на планеті в певні історичні періоди. Хоча сучасний іній в основному складається з вуглекислого газу, його формування може свідчити про історичні умови, які підтримували більш густу атмосферу.
Нахил осі обертання Марса змінюється протягом мільйонів років. У періоди великого нахилу атмосфера могла стати густішою завдяки сублімації вуглекислого льоду, створюючи умови для стабільного існування рідкої води – це підвищує ймовірність існування мікробного життя на планеті.
Що можуть розповісти ці дюни?
Дослідження інею на дюнах відкриває нові аспекти змін, які відбувалися на Марсі протягом його геологічної та кліматичної історії. Це також допомагає вченим зрозуміти, як клімат міг змінюватися в залежності від сезонів.
Якщо атмосфера Марса надалі могла утримувати воду в рідкому стані, це означає, що планета могла мати умови, придатні для життя. Таким чином, вивчення сучасних і давніх кліматичних процесів дозволяє фахівцям більш точно прогнозувати історію планети та розширює перспективи пошуку слідів мікробного життя.
Чому це відкриття важливе?
Розуміння динаміки утворення та зникнення інею вуглекислого газу дає вченим нові інструменти для дослідження марсіанських геологічних утворень і кліматичної історії планети. Це відкриття допомагає виявити періоди, коли клімат Марса міг підтримувати стабільну рідку воду.
Якщо такі умови коли-небудь існували, це може означати, що Червона планета була домівкою для мікробного життя. Отримані дані дозволяють краще зрозуміти еволюцію Марса та пошук можливих слідів життя.
