На сході Англії, неподалік села Бартон Бендіш у графстві Норфолк, група шукачів скарбів використовуючи металошукач, виявила вражаючу колекцію римських срібних монет. Знахідка налічує 16 денаріїв, що датуються періодом від пізньої Римської республіки до правління імператора Марка Аврелія в II столітті нашої ери.
Значення римських монет
Серед монет є зображення відомих римських імператорів, включаючи Марка Аврелія, який широко відомий завдяки своїй книжці “Наодинці з собою”. На одній з монет також зображено його дружину, Фаустину II.
Дослідження знахідки
Адріан Марсден, експерт із нумізматики Служби історичного середовища Норфолка, підтвердив, що скарб виявлено приблизно за 16 км на південь від Кінгс-Лінна. Він зазначив, що хоча монети мали певну цінність, навряд чи вони становили значний статок в той час.
Офіційна реєстрація знахідки
Хоча відкриття відбулося у 2023 році, про нього було офіційно повідомлено місцевій владі лише в березні 2024 року. Наразі експерти оцінюють, чи можна класифікувати знахідку як “скарб” відповідно до англійського законодавства. Згідно з цими нормами, артефакти повинні містити не менше 10% золота або срібла та бути віком понад 300 років. Якщо монети відповідатимуть цим вимогам, їх можуть передати до музею, а шукачі отримають компенсацію.
Історична важливість регіону
Норфолк відігравав значну роль в римській Британії, де зосереджувалися великі вілли та стратегічні дороги, що сприяли розвитку торгівлі і сільського господарства. Дослідники вважають, що монети могли бути закопані для збереження, оскільки в давнину не існувало банківських установ.
Датування монет
Аналіз показав, що монети датуються періодом між 57 роком до нашої ери та 176 роком нашої ери, коли римська валюта залишалася стабільною. На відміну від скарбів, знайдених у часи економічних криз, ця колекція охоплює близько двох століть, що свідчить про стійкість срібного вмісту в римських денаріях.
Справжня цінність римських монет
У ті часи денарій містив срібло, яке мало реальну вартість, що відповідало купівельній спроможності монети. Цей феномен відомий як “нефідуціарна” валюта; на відміну від сучасних грошей, які у значній мірі залежать від довіри до держави, римські монети мали власну матеріальну цінність.
