Туреччина має можливість стати важливим прикладом для демократичних змін в арабському світі, якщо її модель буде представлена достатньо обережно, сектор за сектором та питання за питанням, а не в узагальненому вигляді. Питання щодо того, чи може Туреччина слугувати моделлю для тих, хто прагне провести регіон через складний перехід до більш демократичного порядку, виникає на тлі того, що демократичні зміни в арабському світі все ще стикаються з труднощами.
Перешкоди для запровадження турецького моделі
На перший погляд, існує ряд значних перешкод для застосування турецької моделі в арабському контексті. По-перше, секуляризм, який цінується в Туреччині, спочатку був нав’язаний їй недемократичними методами. Арабські лідери, які прагнуть інстальовувати секуляризм у своїх країнах в умовах демократичної опозиції, зіткнуться зі значно іншими викликами. Крім того, західні зв’язки Туреччини, такі як кандидатура в ЄС та членство в НАТО, не мають очевидного застосування у цій ситуації.
Чому варто розглядати турецьку модель
Попри перешкоди, є декілька причин, чому варто серйозно розглядати ідею використання турецької моделі. По-перше, Самуель Гантінгтон зазначав існування «демонстративного» ефекту, коли приклад попередніх переходів надає моделі для подальших спроб демократизації.
По-друге, культурна близькість між Туреччиною та країнами регіону надає особливе значення турецькому досвіду. Країни Близького Сходу і Північної Африки вважають досвід Туреччини більш актуальним та переносимим, ніж подібні досвіди недемократичних країн.
Туреччина як модель для арабських демократій
Таким чином, турецька модель може суттєво вплинути на арабський світ, якщо буде представлена обережно і з урахуванням конкретних секторів та питань. Економічні, політичні реформи та побудова інститутів — це ті політичні області, в яких Туреччина може зіграти важливу роль у підтримці, зміцненні і консолідації демократії в арабському світі.
Історична можливість для трансформації
Початок Арабської весни є історичною можливістю для запуску третьої великої хвилі трансатлантичної співпраці, при цьому Туреччина може активніше залучатися до цього процесу. Роль Туреччини в якості моделі для нових демократій також надає можливість відновити партнерство з Заходом.
Об’єднуючись з Заходом для сприяння демократії та праву влади в арабському світі, Туреччина може продемонструвати, що її модель не тільки актуальна для політики в регіоні, але й є історією успіху.
Сінан Юлген, старший науковий співробітник, Carnegie Europe.
