Повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року стало спочатку сприйматися як початок нової ери, здатної змінити не лише політику США, а й європейську політику та культуру. Однак, незважаючи на певне підвищення впевненості радикальних правих партій в Європі, їх здатність суттєво вплинути на політичні процеси залишається обмеженою через внутрішні розбіжності та брак чіткої політичної візії.
Хоча радикальні праві партії здобули депутатські мандати у багатьох національних виборах, їх здатність реалізувати свої досягнення в дії залишається під сумнівом. Головними чинниками успіху радикальних правих є нездатність традиційних політичних сил знайти ефективні відповіді на сучасні політичні виклики. Наприклад, у 2024 році звіт Carnegie Europe про зовнішню політику чотирнадцяти найзначніших європейських радикально правих партій виявив їхню кровнозність та територіальні намагання на рівні Європейського Союзу.
Соціальний контекст радикального права в Європі
Згідно з результатами виборів 2024-2025 років, радикальні праві партії отримали значну підтримку, зокрема Alternative for Germany (AfD), Національний об’єднання Марін Ле Пен у Франції та Свободу в Австрії. Однак їхня реалізація виборчих досягнень на урядовому рівні залишається складною, з огляду на те, що ці партії мають лише 14% крісел у владних структурах.
Вибори та виклики
Незважаючи на виборчі успіхи, важливо зазначити, що радикальні праві партії продовжують зосереджуватися на електоральних досягненнях, проте ідеологічні розбіжності та недостатнє об’єднання заважають їм формувати єдину позицію політично.
Коментуючи нову політичну динаміку, можна зазначити, що традиційні політичні сили швидко адаптуються до жорсткішої риторики радикальних правих, що, в свою чергу, нормалізує їхні варіанти. Спостерігається перекіс у бік безпеки, де гуманітарні питання відіграють другорядну роль. Це надає радикальним партіям можливість формувати порядок денний.
Міжнародний вплив та виклики
Наразі важливо зрозуміти, що адміністрація Трампа відкрито підтримує радикальні праві політичні сили в Європі. Це не тільки відображає зміни у внутрішній політиці США, а й може надати додаткову легітимність для радикальних правих лідерів. Проте, слід зауважити, що очікування, що радикальні праві здобудуть значну політичну вагу в Європі, можуть виявитися неправомірними.
Оскільки Трамп підтримує підіймання націоналістичних ідей, вплив радикальних правих в Європі також трансформується, що постачає їм нових союзників. Водночас, всередині Європейського Союзу наростає проблематика, пов’язана з національними інтересами, що ускладнює зовнішню політику.
Отже, для традиційних політичних сил в Європі важливо навчитися об’єднуватися і протистояти загрозі, що зростає з боку радикальних правих. Лише в такому випадку ЄС матиме можливість залишитися спроможним для вирішення сучасних викликів, що постають перед ним.
