Сирійська громадянська війна суттєво змінила сунітську ісламську ідентичність у країні. Внаслідок цього режим зіткнувся зі складнощами в використанні релігії для зміцнення своєї влади та легітимності.
Виступ у Сирії, що розпочався в березні 2011 року, кардинально змінив релігійний ландшафт сунітського ісламу в країні. Це призвело до територіальної та ідеологічної відокремленості між ісламом, що практикується в районах під контролем режиму, та в опозиційних зонах.
Контроль режиму над релігією
Для сирійського режиму іслам завжди був питанням національної безпеки. Державні чиновники протягом тривалого часу займалися бюрократією сунітських релігійних інститутів. Режим підтримувавчих осіб і релігійні інтерпретації, що вважалися прийнятними.
При цьому в опозиційних зонах стали домінувати більш радикальні вчення. Режим намагався отримати контроль над релігійними інститутами, але зрештою це призвело до зростання сили локальних релігійних лідерів, які отримали підтримку місцевих громад.
Децентралізація релігії в конфлікті
Конфлікт швидко змінив сунітську ісламську ідентичність в Сирії, на сьогоднішній день характеризується множинними суперечливими ідентичностями. Режим намагається відновити контроль через довірених місцевих релігійних акторів, вводячи інституційні заходи, які мали б забезпечити їх вплив на релігійні процеси в майбутньому.
Місцеві динаміки та релігійний патронат
Свинцеві війни продовжують впливати на релігійне середовище в Сирії, оскільки зростає роль бізнес-еліти в релігії, перетворюючи її на поле патронату. Локальні сім’ї стали відігравати важливу роль у фінансуванні мечетей та релігійних установ, що сприяло децентралізації релігійного контролю.
Реалії постконфліктного періоду
Сучасні державні зусилля з повернення контролю за релігійними інститутами в районах, що повертаються під контроль режиму, демонструють більшу гнучкість у взаємодії з місцевими громадами. Проте, у контексті триваючих конфліктів, небезпека радикалізації релігійних інститутів залишається високою.
Відновлення контролю над релігією не означає повного усунення радикалізації, тому сирійський режим стикається з новими викликами у використанні сунітського ісламу як модулятора для зміцнення своєї легітимності в суспільстві.
