Європейському Союзу потрібно переглянути свою підтримку реформ у країнах Східного партнерства (СП) та використовувати це як міцну основу для зниження напруги з Росією.
Після року дипломатії, зосередженої на конфлікті між Україною та Росією, саміт Східного партнерства у Ризі 21-22 травня зосередиться на ширших викликах регіону. Однак більшість країн-членів ЄС, здається, не поспішать висувати нові угоди або обіцянки для партнерів СП.
Необхідність зміни підходу
Незважаючи на те, що реакція ЄС на геополітичну активність Росії була стійкою, існує ризик, що європейська політика формуються переважно навколо фактору Росії, а не викликів, що йдуть з самих країн СП. Такий підхід загрожує перетворенням партнерів на пасивні об’єкти геополітичного суперництва Росії та ЄС.
З моменту початку нинішньої кризи в 2013 році з антиурядовими протестами в Україні, європейські лідери неодноразово підкреслювали, що СП потребує прискорення. Однак у практиці численні чинники зупиняють країни ЄС від розвитку партнерства.
Розвиток стратегії
Стратегія Східного партнерства у деяких аспектах еволюціонувала та стала більш складною. Концепція “більше за більше”, що була пріоритетною з 2011 року, є усвідомленим кроком вперед, який розрізняє країни з істинними симпатіями до ЄС та тими, що їх не мають.
Однак, на саміті у Ризі ЄС може виступити з амбітними результатами, пропонуючи, наприклад, безвізовий в’їзд для українців. Також могли б запропонувати певну форму членства для Молдови та Грузії, що виходить за межі чинних угод асоціації.
Непевність та ризики
Останніми місяцями рівень амбітності ЄС виглядає все більш сумнівним, і зростають побоювання, що країни-члени не будуть сміливими в Ризі. Держави, зокрема, прагнуть уникнути загострення відносин з Росією.
Політичні та економічні виклики
Серед країн Східного партнерства існують серйозні внутрішні проблеми. Азербайджан став авторитарною державою з найгіршою ситуацією з правами людини в Європі. В Україні продовжують існувати потужний олігархічний клас та корупція, що заважає реалізації реформ.
Грузія, яка демонструє кращі результати, наразі стикається з дисбалансом між незалежною судовою системою та наявністю тиску з боку правоохоронних структур. У Молдові ситуація із корупцією також залишається серйозною проблемою.
Рекомендації для ЄС
ЄС потрібно зосередитися на конкретних реформах у країнах СП, зважаючи на їхні різні політичні напрямки. Важливо підтримати місцеві ініціативи та покращити умови для реформ.
Від ЄС вимагається не зменшувати підтримку реформ, а навпаки, підвищити її ефективність. Це може стати основою для розвитку відносин, у яких всі партнери зможуть отримати вигоду.
