Нігерійський випадок підкреслює виклики, пов’язані з місцевими зусиллями з стабілізації, особливо коли співпрацюють з урядом, який не має політичної відданості, спроможності та координації.
Проблеми конфлікту в Північно-Східній Нігерії
З моменту початку конфлікту в 2009 році, терористична група «Боко Харам» та відповідь уряду призвели до загибелі десятків тисяч цивільних осіб та переміщення мільйонів. Навіть з військовими кампаніями, які знизили територіальний контроль «Боко Харам», група залишалася адаптивною до змін у стратегії.
Міжнародні зусилля та їх обмеження
Ключові міжнародні партнери висловлювали стурбованість, що низька спроможність уряду Нігерії обмежує можливості донорів у впровадженні стабілізаційних програм. Навіть коли безпека почала покращуватися, міжнародна допомога часто приходила запізно.
Програми стабілізації на місцевому рівні
Останніми роками зусилля з стабілізації фокусувалися на трьох основних категоріях: укріплення систем запобігання конфліктам, відновлення місцевого управління та забезпечення відновлення соціальної згуртованості. Проте, результати цих програм були неоднорідними.
Уроки для донорів
Багато програм стабілізації були сплановані з припущенням, що ситуація з безпекою продовжить покращуватися, відтак, це суттєво вплинуло на їхню ефективність. Незважаючи на перші позитивні результати, програми часто не могли адаптуватися до реалій терористичної загрози.
Корупція та політична нерівність
Проблеми корупції та нерівності політичної влади істотно ускладнили стабілізаційні зусилля. Відсутність політичної доцільності призвела до неефективності у реалізації гуманітарних програм.
Необхідність регіональної координації
Необхідність комплексного підходу з регіональним співробітництвом стає критично важливою для подолання зростаючого насильства та покращення безпеки. Тільки спільні зусилля можуть призвести до покращення ситуації.
Висновки та рекомендації
Донори повинні зосередитися на зміцненні місцевих структур управління, визначити короткострокові та довгострокові цілі та підтримувати необхідні реформи у секторі безпеки. Безпосередня участь місцевого населення у формуванні політики залишиться критично важливою для ефективності програм стабілізації.
