Система контролю Ізраїлю стикається з потужним опором з боку палестинців, але способи, якими Ізраїль намагається втекти з цієї ситуації, навряд чи покращать становище. Щоб знайти можливий шлях вперед, ізраїльтяни повинні розглянути єдиний варіант, який задовольнить палестинців у довгостроковій перспективі, а саме – закінчення окупації.
З початку середини 2022 року спостерігається помітне зростання кількості атак палестинців на ізраїльських поселенців і солдатів на Західному березі, включаючи Східний Єрусалим, а також в самому Ізраїлі. Ця ситуація виявила значні недоліки в політиці Ізраїлю щодо контролю палестинців під окупацією і стабілізації свого правління.
Стабілізаційна стратегія Ізраїлю, натхненна сучасною доктриною контрпартизанської боротьби, базувалася на двох стовпах: застосування заходів заспокоєння для залучення палестинців і покладання на Палестинську автономію (ПА) обов’язків з контролю за населенням від імені Ізраїлю. Однак багато палестинців почали активно протистояти цьому підходу, а підрив легітимності ПА лише ускладнив їхнє прийняття його обмежувальних методів.
Така ситуація призведе до декількох можливих наслідків, усі з яких містять безліч ускладнень для збереження статус-кво Ізраїлем щодо палестинців. В короткостроковій перспективі, з урахуванням схиляння ізраїльського суспільства до правих і крайніх правих сил, що відображено в результатах виборів в Ізраїлі у листопаді 2022 року, ймовірно, буде спостерігатися загострення зіткнень між палестинцями та ізраїльськими євреями на окупованих територіях.
З моменту окупації Західного берега і Сектора Газа в червні 1967 року основною метою Ізраїлю було введення свого управління шляхом контролю і стримування палестинського населення, придушуючи його політичні амбіції. Крім військових втручань, знесення будинків, цілеспрямованих вбивств і арештів, Ізраїль застосував ще два поміркованих методу для придушення палестинців. Перший полягав у наданні так званих економічних полегшень і покращенні їхнього життєвого рівня з метою формування згоди з ізраїльським правлінням.
Проте, попри ці заходи, останні атаки на ізраїльтян показали обмеження ізраїльської політики і її невдачу в забезпеченні покори палестинців. З огляду на це, необхідно визнати, що ізраїльська стратегія не може тривати безкінечно, і єдиний шлях до тривалого миру полягає у завершенні окупації, що задовольнить прагнення палестинців до свободи і справедливості.
