Коли в жовтні з’явилися чутки про те, що північнокорейські війська можуть почати підтримувати РАФ в Україні, спочатку було незрозуміло, яку роль вони виконуватимуть.
Відсутність бойового досвіду вважалася основною причиною, чому їх можуть призначити лише на непоєднані функції.
Однак після того, як США і Україна оголосили, що північнокорейці вже брали участь у бою проти українських солдатів, їх роль у конфлікті переглядається.
Навіть число, яке планується до відправки, спочатку оцінювалося у близько 11,000 за даними Пентагону. Однак, згідно з інформацією Bloomberg, неназвані джерела вважають, що Пхеньян може оголосити про відправку навіть до 100,000 військових.
Отримати достовірну інформацію важко, оскільки Москва і Пхеньян не реагують на ці звіти.
Так що ж відомо про присутність північнокорейських військ у Росії?
У короткому огляді, важко сказати.
Прихована держава може мати одну з найбільших армій у світі, з 1.28 мільйона активних солдатів, але, на відміну від російської армії, Народна армія Кореї (НА) не має останніх досвіду бойових операцій.
Марка Канк’яна з Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) вважає, що армія Пхеньяну “ретельно ідеологічно навчена, але має низьку готовність”.
Проте він наголошує, що не слід вважати їх гарматним м’ясом, додаючи, що така характеристика – це “українська хвастощі”.
Українські та південнокорейські розвідки стверджують, що багато солдатів, які були відправлені до Росії, є одними з найкращих у Пхеньяні, з 11-го корпусу, також відомого як Штормовий корпус – підрозділ, навчений до інфільтрації, саботажу інфраструктури та вбивств.
Ці солдати “навчені витримувати високий рівень фізичного болю та психологічних тортур”, говорить Майкл Мадден, експерт з Північної Кореї з Центру Стімсона у Вашингтоні.
“Те, чого їм не вистачає в бою, вони компенсують тим, що можуть витримати фізично і психологічно”, – додає він.
Пан Канк’ян погоджується з тим, що “якщо це спеціальні операційні сили, вони будуть набагато краще підготовленими, ніж середній північнокорейський підрозділ”.
“Більше того, росіяни, очевидно, надають їм додаткове навчання, швидше за все, через особливі обставини війни в Україні”, – додає він.
Це підтверджується появою відео в соціальних мережах, на яких зняті чоловіки, які вважаються північнокорейцями, в російських форменних одягах, на чому, здається, є військові навчальні бази в Росії.
Оскільки війна в Україні наближається до третього року, ці північнокорейські війська можуть бути серед “найбільш здатних” серед військ, доступних Росії, говорить Чун Ін-бум, генерал-лейтенант у відставці з південнокорейської армії.
Москва набирає щонайменше 20,000 нових солдатів щомісяця, щоб підтримати свої військові зусилля, при цьому за даними НАТО та військових західних урядів щоденно понад 1000 російських солдатів гине або отримує поранення.
“[Росія] відправляє війська на фронт без належного навчання. У порівнянні з такими наборними, північнокорейці є навченими та мотивованими. Вони наразі не мають бойового досвіду, але ця ситуація скоро зміниться”, – говорить генерал-лейтенант Чун.
Втім, деякі фахівці вважають, що очевидний мовний бар’єр і незнайомство з російськими системами ускладнить будь-які бойові ролі, натомість відзначаючи, що війська Пхеньяну може бути залучено для їх інженерних і будівельних здібностей.
Беручи до уваги ці недоліки, чим вигідний цей угода для двох країн?
Спостерігачі зазначають, що Москві потрібен людський ресурс, а Пхеньяну – гроші і технології.
“Для Північної Кореї [такі відправки є] хорошим способом заробити гроші”, – говорить Андрій Ланкoв, директор групи Korea Risk Group.
Південнокорейська розвідка оцінює цю суму в 2,000 доларів (£1,585) на солдата на місяць, причому більшість цих грошей, ймовірно, опиняться в державних скарбницях.
Пхеньян також може отримати доступ до російської військової технології, якою Москва в іншому випадку була б не готова передати, додає пан Ланкoв.
Проблеми з людськими ресурсами в Росії широко висвітлювались, оскільки США оцінюють, що приблизно 600,000 російських військових було вбито чи поранено з моменту вторгнення в Україну у 2022 році. У вересні президент Росії Володимир Путін віддав наказ – вже втретє з початку війни – про розширення своєї армії.
Також були впроваджені стратегії, які “зменшують внутрішній політичний вплив”, наприклад, пропонуючи бонуси тим, хто добровільно служить, та набираючи іноземців з обіцянкою громадянства, говорить пан Канк’ян з CSIS.
“З огляду на те, що Росія нібито зазнає понад 1000 втрат на полі бою, зменшення власних втрат могло б зменшити тиск на режим Путіна”, – погоджується Ламі Кім, професор безпеки в Азійсько-Тихоокеанському центрі безпеки Даніеля К. Іноуе.
Ці події, на фоні загострення напруженості на Корейському півострові, викликають занепокоєння у Сеулі.
У жовтні Північна Корея підірвала ділянки двох шляхів, що з’єднували її з Південною Кореєю, через кілька днів після звинувачень Сеулу у використанні дронів для заподіяння шкоди до Пхеньяна.
Це сталося після того, як обидві країни влаштували кампанію з надувними кульками, запуская тисячі сміття та пропагандистських кульок у бік територій одна одної. Обидві Кореї також призупинили угоду, спрямовану на зменшення військових напруженостей між ними, незабаром після того, як Північна Корея заявила, що Південь є “ворогом номер один”.
Тому зрозуміло, що Південна Корея буде стурбована тим, що Північна Корея отримає нові військові можливості на фоні цих напруженостей. Адже війська в Південній Кореї також не брали участі в жодному великому конфлікті з часів Корецької війни.
Згідно з паном Мадденом та паном Канк’яном, вважається, що північнокорейські війська використовуються в околицях обложеного курського прикордонного регіону, який Москва намагається відновити з рук України.
Південна Корея боїтся, що “її противник може похвалитися більш ворожими можливостями” внаслідок досвіду, який отримають її солдати на полі бою, говорить генерал-лейтенант Чун.
Хоча Південна Корея давно звинувачує Північну Корею у постачанні зброї Росії, вона стверджує, що теперішня ситуація виходить за межі передачі військових матеріалів.
Вона також висловила “серйозну стурбованість” з приводу угоди між Пхеньяном і Москвою, яка передбачає, що дві країни допоможуть одна одній у разі “агресії” проти кожної з країн.
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль тричі повторив за останні два місяці, що Південь розгляне можливість допомоги Україні “в оборонних цілях”. Якщо це станеться, це стане зміною тривалої політики Південної Кореї, яка визнає, що країна не постачає зброю країнам, що ведуть активний конфлікт.
