Війна в Україні, яка розпочалася у лютому 2022 року, перетворилася з регіонального конфлікту на глобальне протистояння. Бої на фронті супроводжуються розмовами різними мовами, а в небі зіштовхуються дрони та сучасні системи ППО.
За словами історика Холодної війни Сергія Радченка, нинішня ситуація нагадує період радянського вторгнення до Афганістану, коли моджахедів підтримували багато країн. Війна стає майданчиком для конфлікту між США та їхніми союзниками проти Росії, Північної Кореї та Ірану, що може суттєво визначити подальший розвиток подій.
Росія отримує допомогу від своїх союзників, в той час як Україна покладається на підтримку Заходу. Це викликає занепокоєння щодо балансу сил у конфлікті, який, без сумніву, є найглобальнішим з часів Холодної війни.
Москва активно нарощує свої відносини з країнами-союзниками. Іран постачає безпілотники, а Північна Корея — ракети, боєприпаси та навіть живу силу. Ці спроби Росії створити “багатополярний світ” знаходять відгук у країнах глобального Півдня, які незадоволені домінуванням США.
Блок БРІКС стає платформою для підтримки Росії, що ускладнює глобальну політичну ситуацію. Водночас, Китай займає важливу позицію, пропонуючи російській економіці ринки для нафти та технологій.
Союзники України також не стоять на місці. США та Європа надали Україні понад 220 мільярдів доларів допомоги і постачають потужні озброєння, що сигналізує Москві про підтримку Києва.
Як наголошують експерти, без західної допомоги війна не тривала б і року. Однак, захід обрав обережну стратегію, уникнувши безпосередньої ескалації конфлікту.
На тлі занепокоєння східноєвропейських країн, російські війська не проявляють активності на території НАТО, що свідчить про стримувальний ефект Альянсу.
Таким чином, війна в Україні залишається складним геополітичним явищем, з неоднозначними наслідками для всіх учасників процесу. Вона формує новий порядок у міжнародних відносинах та вимагає уважного підходу з боку усіх країн, що беруть участь у цьому конфлікті.
