Війна та психічне здоров’я: як українці справляються з горем і травмою

Чоловік Марії Іващенко, Павло, пішов на фронт у той же день, коли Росія започаткувала вторгнення в Україну в 2022 році.

Через шість місяців він загинув під час контрнаступу українських сил на Херсон, що зробило Марію однією з сотень тисяч українців, які втратили близьких у війні.

Щоб впоратися зі своїм горем, Марія відвідує терапевтичні заняття, організовані волонтерською групою “Alive. True Love Stories”.

На сесіях вдови і матері загиблих бійців висловлюють свої почуття і шукають втіху та спокій, малюючи. Потім вони супроводжують свої картини написаними історіями про своє кохання.

Марія зазначає, що малювання допомагає зовнішньо виражати і обробляти спогади та моменти, які можуть бути страшними для відтворення.

«Тут панує абсолютна довіра. Ніхто не судитиме вас, чи ви смієтеся, чи плачете. Вони розуміють вас безумовно. Немає потреби нічого пояснювати», – додає вона. «Є причина, чому воно називається “Alive”. Ми повернулися до життя. Цей проект витягнув багатьох з нас з безодні».

Засновниця “Alive”, Олена Сокальська, підкреслює, що в проекті вже взяли участь понад 250 жінок, і є черга з приблизно 3,000 людей.

Олена зазначає, що картини, як правило, зображують сцени, які нагадують жінкам про часи, проведені з їхніми близькими, або про мрії, які вони мали. Дехто малює себе або своїх чоловіків.

«Дуже часто вони малюють ангелів, їхні родини або дітей зображують як ангелів. Ці картини відзначають кінець життя, яке вони мали, і початок нового життя», – говорить вона.

Окрім травми втрати, небезпеки та невизначеності війни торкнулися мільйонів українців.

Анна Ставіта, український психотерапевт, пояснює, що коли війни починаються, люди втрачають безпеку та стабільність – основоположні людські потреби.

«Коли ці дві базові ресурси зникають раптово, це викликає великий стрес», – говорить вона.

У ситуаціях, коли війна триває, цей стрес може стати хронічним, супроводжуючись симптомами такими, як тривога, депресія, апатія, безсоння, відсутність концентрації і труднощі з пам’яттю.

«Ви не можете залишатися у стадії гіпернастороженості так довго», – стверджує пані Ставіта, додаючи, що це має наслідки для психічного та фізичного здоров’я людей.

«Отже, це те, що відбувається в українському суспільстві», – говорить вона.

Дослідження та статистика свідчать, що частка українців, які страждають від психічних проблем, величезна і зростає.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, кількість пацієнтів, які скаржаться на психічні проблеми, у цьому році подвоїлася в порівнянні з 2023 роком, а дані ринку показують, що продажі антидепресантів зросли майже на 50% з 2021 року.

Дослідження, опубліковане в медичному журналі The Lancet, свідчить, що 54% українців (включаючи біженців) мають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Важка тривога поширена серед 21%, а високий рівень стресу – серед 18%.

Інше дослідження, проведене в 2023 році, показало, що 27% українців відчували депресію або сильну смуток, що зросло з 20% у 2021 році, році перед масштабним вторгненням Росії.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оцінює, що більшість населення України може відчувати стрес, спричинений війною.

«Це може проявлятися різними симптомами. Дехто відчуває смуток, дехто – тривогу, у когось проблеми зі сном, інші відчувають втому. Деякі стають більш агресивними. Деякі люди мають незрозумілі соматичні синдроми, будь то просто біль чи погане самопочуття», – повідомив представник ВООЗ в Україні, Ярно Хабіхт, в інтерв’ю BBC.

Але, як зазначає пан Хабіхт, Україна добилася значних успіхів у справлянні з гострою кризою та боротьбі з радянським стигмою, пов’язаною з психічним здоров’ям.

Він повідомляє, що психічному здоров’ю надавали пріоритет у перші місяці війни. «Україна почала говорити про психічне здоров’я, і я думаю, що це щось унікальне, чого ми не спостерігали в багатьох місцях», – відзначає пан Хабіхт.

Перша леді України Олена Зеленська керує кампанією психічного здоров’я під назвою «Як ви?» і також провела Третій саміт перших леді та джентльменів, що зосередився на психічному здоров’ї під час війни. Його спільно провів британський телеведучий, автор та активіст з психічного здоров’я Стівен Фрай.

В інтерв’ю з подкастом BBC Ukrainecast, пан Фрай описав психічні виклики, з якими стикається Україна, як «термінову кризу», але також сказав, що його вразило, що Україна робить для вирішення цієї проблеми.

«Для мене надзвичайно дивно, що в Україні це обговорюється», – сказав пан Фрай. «Це, безумовно, сила України. Того дня, коли росіяни почнуть говорити про психічне здоров’я своїх солдатів і кризи серед них, це буде свідчити про те, що вони відвернуться від деяких тоталітарних жахів, в яких, здається, вони зараз потрапили».

За словами психотерапевта Анни Ставіти, одним із способів, яким українське суспільство відповідає на травму війни, є згуртованість.

Вона зазначає, що люди стали значно готовішими допомагати один одному і стали ввічливішими, навіть у громадських місцях. «Люди більше спілкуються з сусідами. Багато хто займається волонтерством, жертвують, намагаються допомогти один одному. Це дуже стабілізуючий фактор. Ми спостерігаємо більше довіри одне до одного, більше емпатії», – говорить вона.

Марія Іващенко тепер виховує чотирьох дітей самостійно. Але вона знову усміхається, навіть якщо іноді через сльози. Її послання тим, хто переживає втрату: «Не бійтеся говорити з людьми. Виходьте зі свого кокона. Не залишайтеся самотніми».

«Найголовніше – не здаватися і не думати, що ви самотні в цьому світі, або що ніхто не піклується. О, так, піклуються», – говорить вона.

«Наші чоловіки не йшли на війну, щоб ми сиділи і плакали, а щоб ми рухалися далі, щоб ми продовжували жити».

Вплив цієї війни відчуватимуть покоління, які прийдуть після, але українці працюють над тим, щоб впоратися з травмами сьогодні.

Вам також може сподобатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *