Нещодавні дослідження показали, що Велика піраміда Гізи в Єгипті може мати зовсім іншу функцію, ніж раніше вважалося. Науковці висунули гіпотезу, що ця велична споруда може бути не тільки місцем спочинку фараона, а й потужною електростанцією.
Вчені піддали конструкцію, яка налічує понад 4600 років, впливу електромагнітних хвиль. Результати показали, що пірама має здатність фокусувати і посилювати енергію в певних камерах і навколо її основи. Це веде до припущення, що вона могла працювати як резонатор, здатний уловлювати електромагнітні коливання.
Крістофер Данн, аерокосмічний інженер, який супроводжує вивчення цієї піраміди вже протягом тридцяти років, пояснює, що результати досліджень вказують на набагато більш складну мету будівництва цієї споруди. Він зазначає, що північна шахта піраміди нагадує конструкції, які використовуються для передачі мікрохвиль.
За його словами, Велика піраміда могла б бути частиною великої енергетичної системи, де водень виробляється в одній з камер, а інші частини системи відповідають за розподіл і використання цієї енергії. Але мета використання цієї енергії залишається загадкою.
Данн стверджує, що жоден елемент піраміди не був побудований випадково; все має практичну функцію. Він провів численні комп’ютерні моделювання, що дозволило йому сформулювати теорії про високотехнологічні можливості давніх єгиптян, зокрема про наявність у них можуть бути мегамашини і сучасні будівельні технології.
Попередні дослідження показали, що внутрішня структура піраміди може збирати та фокусувати електромагнітну енергію, отриману від хвиль. Зокрема, камера царя мала вищу ефективність у концентрації цієї енергії.
Данн також вважає, що камера цариці могла б виконувати функцію реакційної камери, де пайдоз володіння воднем, яка б розподілялась по всій піраміді. Однак поки що залишається нез’ясованим, які саме хімічні речовини використовували єгиптяни та звідки вони знали, як правильно їх змішувати.
Отже, питання про те, для чого єгиптяни збирали електромагнітну енергію, поки що залишаються без відповіді. Це відкриття ставить нові запитання про технологічний рівень давньої цивілізації, яка, можливо, була значно більш розвинутою, ніж вважалося досі.
