Відкриття, зроблене науковцями з Утрехтського університету, кардинально змінює наше уявлення про географію Землі. Два величезні гірські масиви, які за розмірами можна порівняти з континентами, були виявлені на межі ядра і мантії планети, на глибині понад 2000 км.
Ці гірські утворення, ймовірно, існують вже півмільярда років. Вони розташовані під території Африки та Тихого океану і виявились набагато гарячішими, ніж навколишні породи, а також значно старшими. Оцінки віку показують, що їм не менше півмільярда років, а можливо, вони можуть бути ще старішими, до чотирьох мільярдів років.
Науковці не можуть точно визначити, чи ці гірські масиви є постійними утвореннями, чи можуть зникнути через мільярди років.
Ці структури мають унікальні характеристики, і їх відкриття стало можливим завдяки аналізу сейсмічних хвиль, що дозволяє досліджувати внутрішню будову нашої планети.
Дослідження виявило дві масивні області мантії, які сповільнюють ударні хвилі — так звані великі провінції низької сейсмічної швидкості (LLSVP). Ці гарячі зони вимагають значно більше енергії для проходження хвиль, подібно до того, як людина відчуває втому у спекотну погоду.
Дивно, але вчені також встановили, що ці гарячі області не гасять хвилі, як очікувалося, а навпаки, звучать навіть голосніше. Натомість у холодних зонах мантії спостерігається значне демпфування — хвилі знижуються за інтенсивністю.
Доктори Талавера-Соза та Деус припускають, що ці підземні структури набагато старші за навколишні породи. Їхнє походження може бути пов’язане з древніми підземними утвореннями, які залишились від планети, що зіткнулась із Землею мільярди років тому. Це ставить під питання традиційні уявлення про постійну змішуваність мантії.
