Для Boeing цей рік виявився вкрай тяжким. Компанія не лише зіткнулася з кризою безпеки та контролю якості, але й зазнала мільярдних збитків через страйк працівників, який паралізував виробництво на двох найбільших заводах.
Навіть космічна програма компанії стала предметом проблем. У червні двоє астронавтів опинилися в біді на Міжнародній космічній станції, коли їх капсула Boeing Starliner зазнала потенційної несправності, що робило небезпечним повернення на Землю.
На все це накладається криза довіри всередині самої компанії, зазначає Бйорн Ферн, аналітик у сфері аеронавтики і економіки в консалтинговій компанії Leeham. “Люди в Boeing більше не вірять словам керівництва”, — стверджує він.
Сем Могавк, 51-річний інспектор із контролю якості на заводі Boeing в Рентоні, розповідає, що хаос на заводі після COVID-19 призвів до тисяч неприємних або “неконформних” частин, які могли потрапити на літаки, вже відправлені клієнтам.
“Уся система просто розвалилася,” — каже він. Обвинувачення стали відомі в червні під час слухання в Конгресі США, присвяченого проблемам безпеки у великій аерокосмічній компанії.
У той час, коли Boeing звинувачували в “видобуванні” прибутку за рахунок безпеки, нового генерального директора Келлі Ортберга закликано “відновити довіру” в бізнесі.
На думку Могавка, однак, прагнення виробляти літаки якомога швидше, щоб максимізувати прибутки, залишається. “Нічого не змінилося,” — стверджує він.
На думку незалежних експертів, проблеми Boeing кореняться в управлінських прорахунках минулого, адже намагання зекономити кошти стали причиною збільшення ризиків для безпеки.
Глобальні проблеми компанії почалися 5 січня, коли новий Boeing 737 Max зазнав аварії під час підйому. Інцидент, пов’язаний з поганим кріпленням однієї з панелей, знову акцентував увагу на проблемах безпеки.
У результаті численних інцидентів та критичних свідчень інспекторів, Boeing отримала вимогу від Міністерства транспорту США розробити всебічний план дій для покращення систем контролю якості.
Здавалося б, компанія перебуває на межі відновлення, але страйк понад 30,000 працівників протягом семи тижнів затримав виробництво. За оцінками, страйк обійшовся компанії у понад 5.5 мільярдів доларів.
В особливості, критики вказують на необхідність кардинальної зміни у виробничій культурі. Зміни повинні відбуватися не лише на верхніх щаблях, але й на середньому рівні, де “знаходяться модератори і люди, які підтримують належне виконання”, стверджує капітан Деніс Таджер.
Процес відновлення довіри та репутації потребує часу, але експерти вважають, що ключем до цього стане новий підхід до управління компанією, зосереджений на безпеці та якості.
