Місячний Ватиканський синод завершився закликом до надання жінкам більшої ролі в управлінні Католицькою Церквою, водночас не закликаючи до їх свячення в священики, на що сподівались деякі прогресисти на початку процесу.
Цей синод став підсумком чотирирічних консультацій, метою яких було з’ясування думок численних католиків у всьому світі. Папа Франциск дозволив участь у цьому зазвичай єпископському зібранні й представникам мирян, серед яких було майже 60 жінок із 368 делегатів-голосуючих.
Усі учасники синоду проголосували за кожну з 151 пропозицій. Усі пропозиції отримали необхідну двох третіх більшість голосів, але найбільше «немає» було висловлено щодо пропозиції про більш активну участь жінок у керівництві Церквою, яка є виключно чоловічою за своїм духовенством.
Прихильники розширення ролі жінок у Церкві сподівались, що синод може закликати до допуску жінок до служіння дияконами, але ця ініціатива не отримала підтримки. Проте у фінальному документі вказано, що «немає жодних причин чи перешкод, які б заважали жінкам виконувати керівні ролі в Церкві».
На даний момент Католицька Церква дозволяє лише чоловікам ставати дияконами – орденованими служителями, які можуть проводити обряди хрещення, весіль та похоронів, але не меси, як священики.
Хоча реформи також сподівались знайти конкретні способи для кращого прийому людей з ЛГБТ+ спільноти в Церкві, фінальний документ не містив згадки про цю громаду, крім короткого посилання на тих, хто відчуває «виключення або судження» через їх «сімейний статус, ідентичність або сексуальність».
Отче Джеймс Мартін, відомий американський єзуїт, що обслуговує ЛГБТ спільноту і був учасником синоду, заявив, що не здивований тим, що новий текст не згадав безпосередньо цю групу.
Прогресисти можуть бути розчаровані, але деякі консерватори були незадоволені самим зібранням від початку.
Це був масштабний захід, і Папа, якому 87 років, назвав фінальний текст «дарунком» для 1,4 мільярда католиків у світі. Проте багато традиціоналістів заперечували проти відкритості цього процесу – особистого проєкту Папи – для мирян і ставили під сумнів ідею визначення думок людей, які не є духовенством.
Однак це відповідає переконанням Папи Франциска, що саме базові громади католиків повинні грати більшу роль у формуванні майбутнього Церкви, а не лише кардинали та єпископи. Це одна з багатьох причин, чому традиціоналісти покладають на нього великі надії і водночас висловлюють незадоволення.
