Археологи в Нідерландах здійснили сенсаційне відкриття трьох скарбів ранньосередньовічного періоду, які містять золоту та срібну артефактуру, а також сотні монет. Вік цих знахідок складає приблизно 1300 років, і, за припущеннями вчених, вони могли використовуватися у ритуальних жертвоприношеннях.
Скарби були виявлені неподалік села Хезінген, що розташоване за 130 км від Амстердама, поряд з кордоном Німеччини. Дана територія історично перебувала за межами Римської імперії, а після її падіння стала домівкою германських племен. Вчені вважають, що у V та VI століттях на цьому місці активно проводилися жертвоприношення, про що наводять численні археологічні свідчення.
Керівник розкопок Ян-Віллем де Корт підкреслив, що хоча ця місцевість традиційно вважається саксонською, не зовсім ясно, чи ідентифікували себе місцеві жителі як сакси. “Цей термін міг використовуватися чужинцями для загального опису язичників”, — пояснює він.
Рідкісні артефакти та їхнє значення
Серед знайдених артефактів археологи виявили більше 100 золотих і срібних монет, а також ювелірні прикраси, такі як сережки, підвіски та шматки дорогоцінних металів, що, ймовірно, виконували роль валют. Ґрунт також містив залишки зотлілих кісток, що може вказувати на ритуальні жертвоприношення тварин.
Дослідники зауважують, що більшість монет є рідкісними знахідками, свідчачи про їхнє походження з Франкської імперії на початку VII століття. Крім того, було знайдено унікальні ювелірні вироби, одна з яких прикрашена германським звіриним орнаментом, а інша відображає римські концепції.
Важливість знайдених артефактів пов’язана з їх похованням у різних місцях, що підтримує гіпотезу про їх використання у жертвоприношеннях. Однак точні божества, яким були присвячені ці ритуали, залишаються невизначеними.
Відомо, що жертвоприношення були розповсюдженою практикою серед германських племен; однак, з приходом християнства, багато місіонерів почали активно засуджувати ці ритуали, називаючи їх “грошима диявола”. У саксонській хрещальній обітниці IX століття вимагалося відмовитися від Водана (аналог Одіна) та від його підношень, які називали “diobolgeldæ” — “диявольське золото”.
Священні стовпи та їхній зв’язок із сезонними ритуалами
Крім скарбів, археологи виявили 14 ям для дерев’яних стовпів, які були розташовані зі сходу на захід. Хоча самі дерев’яні конструкції не збереглися, дослідники припускають, що вони могли підтримувати священний стовп або “стаполь” — язичницьке зображення богів, згадане у ранньохристиянських текстах.
Це розташування стовпів свідчить про їх зв’язок із весняним та осіннім рівноденням, що мало велике значення для сільськогосподарських спільнот того часу.
Дослідники вважають, що дане місце могло стати осередком язичницької культури, яка активно чинила опір релігійним змінам, що відбувалися в Європі під час християнізації.
Перші згадки про монети були зафіксовані ще у 2020–2021 роках, коли місцеві шукачі скарбів виявили їх за допомогою металодетекторів і повідомили про відкриття владі, яке дало старт повноцінним розкопкам.
Хоча вартість цієї знахідки все ще залишається невизначеною, археологи впевнені, що вона одна з найзначніших відкриттів у регіоні за останні десятиліття.
