Досі доба на Землі вважалася фіксованою та становила 24 години, проте насправді її тривалість варіюється залежно від ряду факторів на протязі десятків, сотень і навіть тисяч років. Дослідники зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха, застосовуючи передові технології, такі як нейромережі, дослідили, які причини викликають ці зміни.
Дослідження охоплювало період від 720 року до нашої ери до 2020 року, та виявило ряд важливих чинників, які безпосередньо впливають на зміну швидкості обертання планети. Раніше науковці вважали, що кліматичні зміни грають найважливішу роль у зміні тривалості доби, але нові дані свідчать про те, що вплив цих змін є значно меншим за попередні оцінки.
Основними причинами, що впливають на довжину доби, виявились процеси в ядрі Землі. Виявилось, що рух розпеченої речовини в ядрі може змінювати тривалість доби на 3-4 мілісекунди у тисячолітній перспективі, а в масштабах десятиліть – на 2-3 мілісекунди.
Також, гравітаційний вплив Місяця, відомий як приливне тертя, уповільнює обертання Землі, подовжуючи добу на приблизно 2,4 мілісекунди за століття. У той же час відновлення Землі після льодовикового періоду прискорює обертання планети, скорочуючи добу на 0,8 мілісекунди за століття. У загальному підсумку, ці процеси призводять до збільшення тривалості доби на 1,72 мілісекунди за століття.
За встановленнями вчених, кліматичні зміни вносять лише 0,4 мілісекунди у зміну довжини доби, що є незначним у порівнянні з іншими факторами. Таким чином, довжина доби продовжить зростати під впливом Місяця, але цей процес не буде лінійним через хаотичність у процесах, що відбуваються в ядрі планети.
