Традиційні племенні структури та їх роль у Сирії через призму конфлікту

Конфлікт в Сирії примусив племінні громади замкнутися у собі, що ще більше підірвало їх солідарність. Хоча світова увага сосредоточена на західній Сирії, події на сході, де переважають племінні громади, також мають велике значення для майбутнього країни. Різні сторони конфлікту, включаючи режим Асада, радикальних ісламістів, Туреччину та курдів, намагалися інтегрувати племінних лідерів у свої політичні програми, вважаючи, що їхні племена за ними підуть. Проте ці лідери вже не мають тієї авторитетності, яку вони мали раніше.

У цьому регіоні міжнародна коаліція на чолі зі Сполученими Штатами проводить авіаудари проти самопроголошеної Ісламської держави, Туреччина веде власну боротьбу проти Ісламської держави та курдів через Операцію “Щит Євфрату”, тоді як курдські сили, що домінують у сирійських демократичних силах, беруть участь у кампанії підтримуваній США для звільнення міста Ракка від Ісламської держави. Сирійський режим також зберіг присутність у великих містах регіону, таких як Дейр-ез-Зор, Аль-Хасаке та Аль-Камишлі.

Соціальна структура взаємодіє зі складними інтересами в Сирії. Постійний інтерес до племен і встановлення союзів з ними може стати ключем до стабільності у конфлікті, проте структура племен вже зазнала значних змін. Історично плем’я в Сирії є соціополітичною одиницею, що базується на розширених родинах, які мешкають на визначеній території. Від початку сирійських повстань у 2011 році зовнішні актори намагалися отримати підтримку племен для досягнення своїх військових та політичних цілей.

Зараз племена вже не виступають внутрішньо єдиними соціальними одиницями. Їхня політична роль тісно пов’язана із центральною владою протягом багатьох поколінь, що означає, що племенні лідери стали клієнтами держави в управлінні своїми територіями. Це ослабило авторитет племінних лідерів у порівнянні з їхніми власними членами племен.

Секрет успіху нових політичних проектів у Сирії, які залучають племена, полягає в розумінні їх не тільки як соціальних структур, але й як динамічних акторів у політичних і соціальних реаліях.