Діна Гхазеріан лише рік перебувала у бізнесі, коли торговельні політики президента Дональда Трампа призвели до різкого падіння її компанії.
У 2019 році її компанія, австрійська Austere, погодилася постачати кільком великим роздрібним торговцям США свої високоякісні аудіо- та відеодоступи, які переважно виробляються в Китаї.
Потім Трамп наклав значні тарифи на Китай, і в одну мить Діна виявила, що їй доводиться сплачувати 25% надбавки на кожен кабель та компонент, які вона імпортує – до цього часу це було нуль.
Їй довелося поглинути ці витрати, і вона думала, що її бізнес може збанкрутувати.
«Я справді думала, що почну і закінчу бізнес за менше ніж рік», – говорить вона. «Я витратила стільки часу, грошей та зусиль, і мати щось таке, що згодом виявилося для тебе шоком, було вражаюче».
Компанія пережила цей період, але, як і багато інших американських бізнесів, вона знову опиняється в схожій ситуації.
З моменту повернення в офіс у січні, Трамп підвищив тарифи на всі товари, імпортовані з Китаю, на 20%, а також наклав податки у 25% на канадські та мексиканські продукти, з берігаючи деякі з них до квітня.
Президент стверджує, що хоче змусити ці країни більше робити для зупинки незаконного обігу наркотиків та мігрантів у США, повернути більше виробництв до Америки і врегулювати, на його думку, несправедливі торговельні дисбаланси.
Але мита значно ширші за останній раз, коли їх вводили поступово, і багато продуктів отримали виключення.
Товари, такі як смартфони, настільні комп’ютери та планшети, вперше підлягають обкладенню митом, тоді як податки на інші зросли.
«Американські імпортери повинні платити ці податки, а не експортери», – каже Ед Бжитва, віце-президент з міжнародної торгівлі у Споживчій технологічній асоціації (CTA), північноамериканському торговому органі, що представляє понад 1,200 технологічних компаній.
«Це американські компанії та споживачі, які страждатимуть».
Компанії на кшталт Гхазеріан особливо піддаються ризику. Китай досі залишається номером один постачальником електроніки для США, імпортуючи $146 млрд (£112 млрд) у 2023 році, згідно з офіційними даними.
Водночас 87% імпорту ігрових консолей США надійшло з Китаю в цьому році, 78% смартфонів, 79% ноутбуків і планшетів, а дві третини моніторів, згідно з даними CTA.
Хоча багато американських компаній, таких як Austere, диверсифікували свої ланцюги постачання з моменту першого терміна Трампа, країни, такі як Таїланд, Тайвань i В’єтнам, все ще не можуть запропонувати таку ж виробничу потужність та експертизу.
Водночас президент США тепер націлився на Мексику – ще одного важливого постачальника електроніки. І хоча внутрішнє виробництво в США зросло, частково завдяки митам, воно все ще обмежене вищими витратами та суворішими регулюваннями.
«Так, Apple тепер виробляє деякі iPhone в Індії, а тайваньський виробник мікрочіпів TSMC диверсифікує виробництво в Аризоні», – говорить Мері Лавлі, старший науковий співробітник Інституту Петерсона у Вашингтоні.
«Але Китай все ще є величезною частиною ланцюга постачання. Відносини з новими постачальниками займають час і є дорогими для розвитку».
Дослідження показують, що компанії передають велику частину витрат на тарифи, підвищуючи ціни. На початку цього місяця Корі Баррі, керівник американського ритейлера електроніки Best Buy, заявила, що «більшість» нових тарифів, ймовірно, «буде передано споживачу» через малі маржі у галузі.
У лютому тайванська компанія Acer оголосила, що ціна її ноутбуків, ймовірно, зросте на 10% через 10% мита на Китай, у той час як американська група HP попередила, що її прибутки будуть нижчими через тарифи.
Гхазеріан каже, що їй, можливо, доведеться підняти ціни цього року, але вона боїться, що це може призвести до втрати клієнтів. «Є рівень цін, за яким споживач задоволений цінністю наданих товарів.
«У момент, коли я перевищу його, я починаю втрачати клієнтів. Висока інфляція втискає американців».
Протягом першого терміна Трампа компанії, такі як Apple, успішно отримали виключення для продуктів, і ми ще можемо побачити винятки.
Внутрішні джерела також зазначили, що Трамп вважає тарифи предметом переговорів і може їх зменшити, якщо він виграє поступки, як це було, коли Китай погодився купити більше американських товарів у угоді, досягнутій у 2020 році.
Страхи економічного уповільнення в США також можуть змусити його змінити курс.
Поки що, однак, напруга, схоже, буде наростати. Китай, Мексика та Канада пообіцяли відреагувати на будь-які американські митні збори, накладені на них, а цього тижня Трамп погрожував подвоїти тарифи на канадську сталь і алюміній, але в останній момент відізвав свої слова.
Він планує накласти «взаємні тарифи» на інші країни невдовзі і погрожував підвищити тарифи до 60% на китайські товари під час виборчої кампанії.
Є ризик, що це може підвищити ціни на технічні товари у всьому світі, якщо Китай буде змушений перенести виробництво в країни з вищими витратами на робочу силу. Більше того, країни можуть відреагувати мита на імпортні технології зі США.
Гхазеріан каже, що вона хвилюється, але, принаймні, цього разу вона підготовлена. Як і багато інших американських власників бізнесу, вона замовила додаткові запаси перед тим, як Трамп вступив на посаду, і зберігає їх у своєму складі на сході країни.
Вона сподівається, що це дозволить компанії впоратися з наступним роком, поки вона не зможе знову «перескочити».
«Це може означати знайти більш економічний спосіб виробництва продукту або робити щось зовсім інакше. Мені прикро, що я повинна зосередитися на виживанні, а не на зростанні мого бізнесу».
