Ця книга надає зрозумілу структуру, що окреслює ключові драйвери, які визначатимуть здатність нації досягати успіху в цю технологічну епоху. Автор, Аніруд Сурі, колишній непостійний дослідник програми “Технології та суспільство”, аналізує, чи є цифровий колоніалізм неминучою реальністю, або ж можуть виникнути нові рамки для регулювання відносин між технологічно розвиненими та технологічно слабшими націями.
Програма зосереджена на п’яти наборах імперативів: дані, стратегічні технології, нові технології, цифрова публічна інфраструктура та стратегічні партнерства. Ці аспекти є критичними для розвитку країн в умовах поточної технологічної трансформації.
Обговорюючи сучасні виклики, маємо зазначити, що урядова пропозиція провести всі вибори в Союзі та штатах одночасно спростить виборчий процес, однак може призвести до нових проблем, не вирішуючи існуючих. Ця ініціатива викликала безліч дебатів щодо доцільності і наслідків такого підходу.
Війна стала сигналом до критичних викликів у зростаючій прірві між складністю обману на основі штучного інтелекту та здібностями аналітиків його розпізнавати. Це явище відкриває нову страшну фазу у глобальному конфлікті, де технології відіграють вирішальну роль.
В порівнянні зі своїми сусідами в Південній Азії та країнами, що розвиваються, Індія має привабливу історію виборчої демократії, що налічує понад сім десятиліть. Проте в останні роки зростають побоювання, що цілісність виборчих процесів в Індії почала знижуватися.
Також, великі ролі в цьому контексті відіграють такі держави, як Рабат та Алжир, які все більше використовують свої переваги — в енергетиці, торгівлі з сусідами або в управлінні потоком нерегулярних мігрантів до Європи — для просування своїх внутрішніх та регіональних амбіцій.
На думку експертів, зусилля США повинні зосередити національні технології штучного інтелекту в центрі стратегії міжнародної взаємодії, намагаючись створити позитивний імідж і підтримку у світі.
