Багато заяв щодо Східно-Західного розколу в Європейському Союзі не витримують критики. Однак, як і у будь-яких відносинах, він вимагає уваги й взаємодії.
Після п’ятнадцяти років з моменту розширення ЄС у 2004 році, очікувалося, що розділова лінія між старими та новими (або посткомуністичними) державами-членами зникне. Проте, у медійних та академічних колах стверджується протилежне. З моменту парламентських виборів у Польщі в 2015 році й кризи біженців, розкол, здається, знову поглибився і тепер вважається одним із найбільших викликів для єдності ЄС.
Ця сприйнята відстороненість призводить до перегляду результатів розширення 2004 року, коли десять переважно Центрально-Східноєвропейських країн приєдналися до ЄС. Багато у Західній Європі вважають, що розширення відбулося занадто швидко та далеко.
Динаміка Східно-Західного розколу
На відміну від Південно-Північного розколу, який переважав під час фінансової кризи, Східно-Західний розкол не має єдиного фокусу. Як питання обробки біженців і мігрантів може бути об’єднуючим, так і криза демократії в Угорщині та Польщі, а також дефіцит дотримання принципів верховенства права стали серйозними причинами alienації.
Різноманітність Східної Європи
Перше непорозуміння полягає в тому, що Східна та Західна Європа стали однорідними таборами, розділеними численними питаннями. Насправді, країни Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) є досить різноманітними, і їхні інтереси часто не співпадають.
Вплив інтеграційних бар’єрів
Дослідження показують, що з моменту вступу посткомуністичних країн до ЄС не спостерігається зниження legislative productivity чи уповільнення прийняття рішень. Проте складнощі у відносинах між західними та східними державами залишаються актуальними.
Фінансова інтеграція та економічні показники
Країни ЦСЄ отримують значну фінансову допомогу від структурних фондів ЄС, але відставання в соціальній конвергенції викликає занепокоєння. Багато країн відчували сподівання на швидке досягнення рівня життя Західної Європи, але певні розбіжності залишаються явними.
Необхідність більшої взаємодії
Недостатня комунікація між західними та східними країнами є важливим фактором напруженості. Залучення більшої кількості дипломатичних і культурних ресурсів могло б змінити ситуацію.
Висновок
Переплетення відносин між Західною та Східною Європою залишається важливим питанням у контексті європейської інтеграції. Хоча розкол існує, він часто більше політичний, ніж суттєвий, і потребує належної уваги та підтримки з боку всієї Європи.
