Дружня позиція президента США Дональда Трампа щодо Росії може бути частиною його стратегічного плану, що передбачає спробу вбити клин між Росією та Китаєм – двома країнами, які відкрито виступають проти глобального лідерства США.
Стратегія Трампа нагадує дії Ніксона у 1970-х, коли президент США змінив курс і вибудував відносини з Китаєм, аби послабити союз між Китаєм і СРСР, що суттєво вплинуло на глобальну політику та розвиток Китаю.
Сьогодні Росія та Китай оголосили про свою дружбу «без обмежень», тож послабити їх союз буде надзвичайно важко. В умовах зміни американської зовнішньої політики, Трамп намагається розколоти це партнерство, але цей рух може призвести до негативних наслідків для США та їхніх союзників в Європі.
Ставши на бік Росії та відмовившись від підтримки України, Сполучені Штати ризикують ослабити свої позиції серед європейських партнерів. Це викликало серйозний розрив між США та їхніми союзниками, про що свідчить зростаюча напруженість у міжурядових відносинах.
Трамп нагадує про події 1970-х років, коли Річард Ніксон зумів розколоти союз між Китаєм і Радянським Союзом. Однак нинішня ситуація є унікальною, оскільки слово “дружба” між Москвою та Пекіном стало ще актуальнішим, і Трамп може не досягти успіху в цій стратегії.
Еван Фейгенбаум, колишній чиновник Держдепартаменту США, називає ситуацію «зворотним Ніксоном». Трамп намагається поділити дві країни зі спільними інтересами, але при цьому він може послабити трансатлантичні зв’язки, адже Росія тепер має можливість зближатися як із США, так і з Китаєм.
Війна в Україні також сприяє формуванню нової осі автократій: Росія, Іран і Північна Корея посилюють свої зв’язки. Вони забезпечують Москву боєприпасами і технологіями, створюючи нову загрозу для США.
Американські чиновники стикаються з новими викликами: складність боротьби з цим трикутником значно зростає. Трамп намагається зменшити загрозу, але це може призвести до взагалі нових викликів для міжнародної безпеки.
Стратегія Трампа ймовірно вплине на конкурентоспроможність Європи, оскільки він пропонує Росії та Китаю певні вигідні умови співпраці. Проте експерти підкреслюють, що Росія навряд чи зможе допомогти США у стримуванні Китаю, оскільки Пекін значно випереджає Москву у технологічному розвитку.
Аліна Полякова, виконавчий директор Центру аналізу європейської політики в Вашингтоні, вважає, що здача України може відкрити двері для Пекіна, що використає цю ситуацію з метою підвищення своїх амбіцій у Тайвані. Адмірал Семюел Папаро вже зазначав, що китайсько-російський союз перетворився на «трансакційний симбіоз», і спроби його розколоти є утопічними.
Путін може намагатися вести діалог із США для досягнення цілей, які його армія не в змозі реалізувати. Трамп розглядає Росію як стратегічного партнера, але за умов, що Росія зможе зберегти контакт і з Китаєм.
Китай, спостерігаючи за цими подіями, відзначає, що з одного боку, Трамп може загрожувати їхнім інтересам, а з іншого — proliferatively використовувати ситуацію для зміцнення свого впливу в Європі.
У підсумку, розворот Трампа у зовнішній політиці може мати глибокі наслідки для глобальної геополітики, де важко зрозуміти, в чому вигода для США, а в чому шкода для їхніх союзників. Пекін у цей час продовжує підтримувати свої інтереси, намагаючись скористатися новими можливостями у зміненому балансі сил.
