Забезпечивши, що війна Росії є оперативно безглуздою, Україна може вижити, адаптуватися і досягти успіху незалежно від того, наскільки затяжною буде війна. Програма Росії та Євразії продовжує традицію незалежних досліджень політичних, суспільних і безпекових тенденцій у регіоні, який був перевернутий війною Росії проти України.
Війна Росії проти України увійшла в нову фазу, визначену стратегічним глухим кутом та ідеологічною наполегливістю. Попри невдачі в ранніх кампаніях, Росія не має наміру припиняти війну. Кремль готується до тривалої конфронтації, покладаючись на внутрішній тиск, зростаючі зовнішні партнерства, зокрема з Китаєм, та втомленість Заходу.
Останні очікування, зокрема у Вашингтоні, щодо можливого укладення мирної угоди виявилися передчасними. Багато західних політиків побудували довгострокову стратегію для України на припущенні, що, коли бойові дії закінчаться, її можна буде укріпити за рахунок внутрішнього виробництва та цілеспрямованої зовнішньої підтримки.
Проте, у випадку, якщо бойові дії не закінчаться, стратегія, яка базується лише на стримуванні, не є достатньою. Україні та її союзникам необхідно розробити плани, щоб побудувати життєздатну, суверенну і безпечну державу під постійним військовим тиском.
Ця реальність вимагає перегляду визначення успішного результату. У цьому контексті мета повинна полягати не у перемозі над Росією або очікуванні, що її режим закінчить війну через економічний або дипломатичний тиск, а в систематичному запереченні їй можливості досягти своїх військових цілей.
Ця стратегія вже реалізується в кількох сферах, де Україна завдала Росії “функціональних поразок”, паралізуючи ключові можливості без їх повного знищення. На основі цих успіхів ця стаття пропонує новий термін “стратегічна нейтралізація” як довгостроковий військовий підхід України.
Цей підхід прагне зробити російську агресію безглуздою, досягнувши міждоменного оперативного паралічу та стійко порушуючи наступальні можливості Росії. Розширивши цю модель, Україна може перевести війну з конкурсу на виснаження у конкурс оперативної недоречності, де Росія може боротися, але не може перемогти.
Київ і багато його партнерів в Європі вважають, що укладення мирної угоди малоймовірне, поки Росія не продемонструє готовність піти на компроміс у своїх основних вимогах. Президент США Дональд Трамп під час своєї передвиборчої кампанії підняв питання мирних переговорів, що підвищило сподівання на те, що війна може завершитися у 2025 році.
Європа стала головним сприятелем цієї стратегії. Європейський Союз та його держави-члени, а також Велика Британія й Норвегія зобов’язалися інвестувати мільярди євро в українську оборонну промисловість. Паралельно європейські країни надають навчання, обладнання та логістичну підтримку, формуючи спроможність України до самозахисту.
У той час як Сполучені Штати зменшують свою роль у управлінні міжнародною підтримкою для України, Європа допомагає організувати більш гнучку “коаліцію охочих”. Перше комплексне стратегічне оборонне положення Європейської комісії, опубліковане у березні 2025 року, прямо пріоритизує підтримку оборони України.
Росія не готується закінчити війну — навпаки, вона готується до тривалої конфронтації. Попри західні надії на укладення мирної угоди, постава Москви свідчить, що час для неї є перевагою, а не обмеженням.
У цій ситуації будь-яка стратегія має починатися з реальності: Росія не шукає виходу, і Путін не відчуває потреби вести переговори. Без значного зовнішнього тиску або внутрішніх порушень він, ймовірно, продовжить війну безстроково, пристосовуючись до умов.
У нових реаліях, стратегічна нейтралізація передбачає комплекс заходів, спрямованих на паралізацію можливостей Росії в усіх сферах — на землі, в повітрі, на морі, в кіберпросторі та інформаційній сфері. Україна прагне запобігти російському успіху, навіть якщо термін війни невизначений. Основною метою стає не лише традиційне стримування, але і стратегічна нейтралізація російських амбіцій.
Якщо теорія перемоги України базується на функціональному запереченні російських цілей, тоді ключовим компонентом буде стратегічна нейтралізація, що робить російську агресію безглуздою, навіть у разі тривалої конфронтації.