Президент США Дональд Трамп назвав угоду, досягнуту з Японією, «найбільшою торговельною угодою в історії». Хоча такі твердження можуть здаватися передчасними, ця угода дійсно є однією з найбільш значущих з моменту оголошення Трампом про так звані тарифи Дня визволення у квітні, які викликали коливання на фондових ринках та хаос у глобальній торгівлі.
Після кількох місяців переговорів прем’єр-міністр Японії Сігей Ішіба заявив, що очікує, що угода допоможе світовій економіці. Це велике твердження, і чи справді так буде, розглядає BBC.
Японія є четвертою найбільшою економікою світу, що означає, що вона займає значну частину глобальної торгівлі та зростання. Токіо імпортує велику кількість енергії та їжі з-за кордону та залежить від експорту, зокрема, електроніки, машин і автомобілів. США є найбільшим експортним ринком для Японії.
Деякі експерти попереджали, що тарифи Трампа можуть знизити японську економіку на один процентний пункт, що може призвести до рецесії. Втім, зі зниженням тарифів експортери зможуть вести бізнес у США дешевше, ніж якщо б Трамп дотримувався своїх попередніх загроз ввести вищі податки.
Ця угода приносить також певність, що дозволяє бізнесу планувати свої дії.
Оголошення угоди зміцнило японську єну щодо американського долара, надаючи виробникам більше покупної спроможності для закупівлі сировини, необхідної для розширення їх бізнесу.
Угода США виявилася особливо вигідною для японських автомобільних гігантів, таких як Toyota, Honda та Nissan. Раніше американські імпортери сплачували 27,5% тарифу при ввезенні японських автомобілів, тепер цей тариф знижено до 15%, що потенційно робить японські автомобілі дешевшими в порівнянні з конкурентами з Китаю.
Проте американські автовиробники висловили незадоволення угодою. Вони стурбовані тим, що змушені платити 25% тариф на імпорт з їх заводів і постачальників у Канаді та Мексиці в порівнянні з 15% японським тарифом.
В обмін на зниження тарифів Японія запропонувала інвестувати 550 мільярдів доларів у США, щоб дати можливість японським компаніям «будувати стійкі ланцюги постачання в ключових секторах, таких як фармацевтика та напівпровідники», – додав Ішіба. Японія вже є великим інвестором у США, але ця сума повинна створити робочі місця, забезпечити якісні продукти та сприяти інноваціям.
Згідно з угодою, Трамп заявив, що Японія збільшить закупівлі сільськогосподарських продуктів, таких як американський рис, що може допомогти у боротьбі з дефіцитом рису в США, хоча це може викликати занепокоєння місцевих фермерів щодо втрати частки ринку.
15% тариф також слугує орієнтиром для інших країн, таких як Південна Корея та Тайвань, які ведуть свої власні торгові переговори зі США. Міністр промисловості Південної Кореї заявив, що він уважно розгляне умови угоди, досягнутої Японією з США, під час свого візиту до Вашингтона для ключових торгових переговорів.
Японія та Південна Корея конкурують у таких галузях, як сталь та автомобілі. У більш широкому контексті угода між США та Японією створює додатковий тиск на інші країни, особливо на великих азіатських експортерів, забезпечити кращі угоди до 1 серпня.
Угоди з Індонезією та Філіппінами вже оголошені. Але деякі азіатські країни можуть постраждати. Менші економіки, такі як Камбоджа, Лаос та Шрі-Ланка, є експортерами, але мають обмежені можливості пропонувати Вашингтону в питаннях торгівлі чи інвестицій.
Існували повідомлення про те, що США закликали Японію збільшити військові витрати. Але посланець Японії з тарифів уточнив, що угода не містить нічого стосовно військових витрат. Водночас вже зазначено, що тарифи на сталь і алюміній залишаться на рівні 50%. Це можуть бути поступки для Японії, оскільки вона експортує більше автомобілів до США, ніж сталі та алюмінію.
Тиск також на Сполучені Штати, щоб укласти якомога більше угод до самовстановленого терміну 1 серпня. Паралельно з переговорами із США, країни можуть почати шукати більш надійних партнерів у інших місцях.
В той же день, коли Вашингтон і Токіо оголосили про свою угоду, Японія та Європа обіцяли «тісніше співпрацювати, щоб протистояти економічному примусу та вирішити питання несправедливих торговельних практик», – зазначила президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн. Європейський Союз ще не узгодив торгову угоду зі США.
«Ми віримо в глобальну конкурентоспроможність, і це повинно бути вигідно всім», – зазначила пані фон дер Ляєн.
