Голосування Туреччини проти додаткових санкцій ООН щодо Ірану сприймалося багатьма спостерігачами як ознака того, що країна відходить від Заходу. Однак, насправді, відносини Анкари з США та ЄС є набагато більш складними.
Еволюція зовнішньої політики Туреччини
Не можна заперечувати, що відбувається переорієнтація турецької зовнішньої політики, еволюція якої розпочалася після приходу до влади правлячої Партії справедливості та розвитку (ПСР) у 2002 році. Ця трансформація була підкріплена стратегічним баченням міністра закордонних справ Ахмета Давутоглу, який пообіцяв зробити Туреччину важливим гравцем у міжнародній дипломатії.
Ключові чинники нової зовнішньої політики
Нова зовнішня політика Туреччини керується трьома основними факторами: перегляд ідентичності та міжнародної ролі країни, зменшення загроз у зовнішніх відносинах та підвищення економічної сили як торговельної держави.
Взаємовідносини з сусідами та Заходом
В результаті, Анкара стала більш впевненим і активним міжнародним гравцем, суттєво поліпшила відносини з арабськими сусідами та зросла економіка, що займає шістнадцяте місце у світі. З новою, збалансованою мережею відносин з іншими країнами, ЄС та США вже не займають центральне місце в зовнішній політиці Туреччини.
Виклики для Заходу
У той час, як Захід приймає новий підхід Анкари та зростаючу вагу Туреччини, викликом для ЄС та США залишається забезпечити, щоб Туреччина залишалася прив’язаною до західних інтересів. Для ЄС це означає необхідність відновлення процесу європейської інтеграції шляхом більш дружнього ставлення до Туреччини.
Надія на справжню міжнародну співпрацю
З боку США важливо прийняти, що в майбутньому їхні інтереси та інтереси Туреччини можуть злягати в різних напрямках, особливо в контексті Ірану. Дозволяючи Туреччині реалізовувати більш широку зовнішню політику, США повинні забезпечити участь турецьких політиків у вирішенні глобальних викликів.
Висновки
При наполегливих вимогах західних країн до Туреччини дотримуватись більш нормальних підходів у зовнішній політиці, Захід може допомогти Анкарі стати справжнім міжнародним партнером, а також зразком для інших країн що розвиваються у майбутньому.