Країни Близького Сходу та Північної Африки зіткнулися з продовольчими, енергетичними та борговими кризами, які посилили структурні економічні слабкості. Зокрема, це стосується Єгипту, Тунісу та Лівану. Ці кризи підвищують загальний тиск на внутрішні політичні порядки та загострюють геополітичну маргіналізацію цих країн.
Аналіз криз у регіоні
Війна в Україні оголила нерівності, підкресливши відмінності між арабськими країнами. Підвищення цін на енергію, викликане конфліктом, призвело до серйозних фінансових проблем для країн-імпортерів енергії, таких як Єгипет, Туніс і Ліван, які вже зіштовхнулися з дефіцитом бюджету та соціальним тиском.
Структурні проблеми економік
Усі ці країни мають серйозні структурні економічні проблеми, зокрема високу залежність від імпорту продовольства та енергетичних ресурсів. Це загострює боргові кризи, які кореняться в політичній економії та моделях розвитку, які кожна з цих країн обрала.
Наслідки для політичної стабільності
Кризи в харчовій, енергетичній та борговій сферах формують нові реалії, що ставлять під загрозу політичну стабільність в Єгипті, Тунісі, Лівані та інших країнах, які імпортують енергію. Лідери в цих країнах часто примушені віддавати перевагу статус-кво, утримуючи владу в ситуації, яка заглиблюється в бідність та соціальне напруження.
Геополітичні наслідки
Геополітичні реалії змінюються: енергетичні імпортери в MENA втрачають автономію у своїй зовнішній політиці, зокрема внаслідок залежності від гідрокарбонових експортерів.
Висновки та рекомендації
Країни LМIC потрібно переглянути свої моделі економічного розвитку з акцентом на підтримку малих фермерів і сталий розвиток. Важливою є також реформа енергетичних субсидій та перехід до відновлювальних джерел енергії.
