До минулого тижня Артем Карякін та його підрозділ регулярно перетинали кордон України, доходячи до російського містечка Суджа. Він показує мені відео, зняте на телефон під час їхньої останньої поїздки, коли українські сили відступали з Курської області Росії. На ньому видно десятки згорілих військових та цивільних автомобілів.
Хаос відступу та імпровізація
Солдат з рушницею напоготові оглядає горизонт на предмет російських дронів. Раптово один з них летить у напрямку їхнього вантажівки. Іскри летять, але вони продовжують рух.
Артем каже, що їм пощастило – вибуховий заряд не був достатньо потужним, щоб зупинити їх. Поміж тим, поряд, інша вантажівка вже горіла.
«Відступ з Суджі, найбільшого міста, яке Україна утримувала в Курську, був не дуже добре організованим», – зізнається він. «Це було досить хаотично. Багато підрозділів залишилися в розпорядженні. Я думаю, проблема в тому, що наказ на відступ надійшов занадто пізно». Артем також підкреслює, що відсутність належної комунікації погіршила ситуацію, адже системи Starlink, на які вони зазвичай покладаються, не працювали в Росії.
Спроби перетворити поразки на переваги
Незважаючи на відступ, 27-річний солдат вважає наступ на Курськ успішним, адже він змусив Росію відволікти свої сили з іншого фронту. Більшість українських військових встигли втекти вчасно, навіть якщо це було пішки. Однак він вважає, що несподіване вторгнення в російську територію в серпні було надто глибоким і вузьким, покладаючись лише на одну головну дорогу для постачань і підкріплень.
Політичні маневри на фоні бойових дій
Поки Артем і його чоловіки рятувалися, президент США Дональд Трамп та президент Росії Володимир Путін телефонували один одному, намагаючись закінчити війну. Артем вважає це «абсурдним». «Ці розмови між Трампом та Путіним просто сюрреалістичні. Трамп хоче закінчити війну, тому що пообіцяв це зробити, а Путін хоче обманути Трампа, щоб продовжити свою війну. Я не можу сприймати їхні розмови серйозно», – говорить він.
Теперішня ситуація та надалі плани
Артем, який живе в тепер окупованому Росією Луганську, відчуває розчарування з приводу США і Трампа. «Що я можу відчувати, коли вони просто хочуть віддати мою домівку?» – запитує він. Він не вірить, що Путін готовий обміняти будь-яку частину Росії на окуповані території України. Проте він все ще вважає, що наступ на Курськ був важливим для захисту кордонів.
Крос-бойові дії і планування наступу
В Україні продовжуються крос-бойові рейди не тільки в Курську, а й у Бєлгороді. Батальйон Сергія допомагає планувати ці атаки, знаходячи шляхи через російські мінні поля та протитанкові перешкоди, відомі як «драконячі зуби». Ми приєднуємося до нього на нічному завданні по пошуку та евакуації броньованих автомобілів, що потребують ремонту. Це найбезпечніший час для пересування поблизу російського кордону.
Пересуваючись своїм броньованим автомобілем українського виробництва, Сергій визначає ймовірні загрози, адже ми менше ніж за 10 км від кордону з Росією: бомби, ракети та артилерія, а також дрони з тепловізійними камерами.
Хоча його автомобіль обладнаний електронними засобами для глушіння ворожих дронів, навіть такі не спрацюють проти дронів, які керуються через оптоволоконні дроти. Такі не можна зупинити, хоча на деяких маршрутах Україна вже встановила сітки, щоб намагатися перехопити дрони до того, як вони спрямують свою атаку.
